«Не розумію, як можна не бути національним у наш час…»

Бодянський О. М.

Любов до батьківщини, інтерес до українського фольклору Осип Максимович Бодянський проніс крізь усе своє життя. О. М. Бодянський (літературний псевдонім Ісько Материнка, І. Мастак та ін.) народився 12 листопада 1808 р. у м. Варва (нині смт. Варва Чернігівської області). Його батько був священником. Середню освіту Осип здобув у Полтавській семінарії, що знаходилася у м. Переяславі. В даному навчальному закладі освоїв різні іноземні мови (всього знав 14), серед них сербську. Велике враження на юнака справив збірник сербських пісень Вука Караджича, під впливом якого він почав збирати українські пісні. Після закінчення семінарського курсу 1831 р. вступив до Московського університету, де закінчив курс по словесному відділенню філософського факультету. У журналі «Московський спостерігач» у 1831 р. (у № 15-16) з'являються перші друковані праці О. Бодянського.

Ревнитель істини,духовний богочтець,

І словом, й розумом, і житієм мудрець;

Любитель простоти і від суєт свободи,

Не підлий, прямо друг, вдоволений завжди,

Досяг на верх наук, пізнавши дух природи,

Достойний для сердець взірець, Сковорода.

Михайло Ковалинський

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» вітає з 75-річчям Юрія Васильовича Костенка!

Леонід Володимирович Ушкалов — український літературознавець і письменник. Доктор філологічних наук. Професор. Народився 5 листопада 1956р. у містечку Краснопілля на Сумщині. З 1977-го по 1982 р. навчався на філологічному факультеті Харківського державного університету. Після закінчення університетського курсу працював на посадах викладача, доцента (1993) й професора (1995) на кафедрі української та світової літератури Харківського національного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди. У 1989 р. в Інституті літератури ім. Тараса Шевченка НАН України захистив кандидатську дисертацію («Творчість Григорія Сковороди і антична культура»), а в 1996 р. — докторську («Література українського бароко в її зв'язках із філософією»).

Народився 4 листопада 1902 р. в слободі Савруха Самарської губернії (нині Самарська обл. РФ) у родині сільського коваля. У 1920-х рр., після закінчення школи, працював шкільним вчителем та служив у Червоній армії.

Богдан Лепкий – поет, прозаїк, публіцист, літературознавець, перекладач…

КРА́ВЧЕНКО НАДІЯ МИХАЙЛІВНА (04.11.1935–22.12.2001) – УКРАЇНСЬКИЙ АРХЕОЛОГ, КРАЄЗНАВЕЦЬ, ПЕДАГОГ, ДОСЛІДНИЦЯ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

   3 листопада 1112 року в Києві померла Янка (Іоанна) Всеволодівна – донька переяславського (великого київського) князя Всеволода Ярославича, яка залишила свій яскравий слід в історії Русі. Її ім’я неодноразово згадується у давньоруських літописах. Як свідчать джерела, Янка Всеволодівна прожила дуже насичене подіями та наповнене змістом життя. На її зв’язок із Переяславською землею вказує літописний топонім Янчине сільце неподалік від Переяслава (нині – на території с. Мала Каратуль).

Народився 26 жовтня 1919 р. в с. Плисове (нині Лозівского р-ну Харківської обл.) в селянській родині. Під час колективізації та голодомору, рятуючись від голоду, родина, у якій було дев’ятеро дітей, була змушена переїхати на Донбас, до м. Костянтинівка. Там він закінчив школу, потім річні учительські курси (1936), після яких працював учителем початкових класів сільської школи (1936–1940). Паралельно навчався на історичному факультеті Учительського інституту в м. Слов’янську, який закінчив у 1940 р., працював директором школи.

Коломієць Олег Родіонович (творчий псевдонім – Олег Князенко) – поет, краєзнавець, автор публіцистичних та наукових праць, перекладач, редактор – народився 6 вересня 1950 р. у с. Велика Каратуль Переяслав-Хмельницького району Київської області. У 1968 р. закінчив середню школу с. Ташань. Упродовж 1968–1973 рр. навчався на філологічному факультеті Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1990 р. є членом Національної спіли письменників України. У вересні 2011 р. отримав звання «Почесний громадянин міста Переяслава-Хмельницького».