Микола Товкайло народився 24 грудня 1949 р. в с. Коров’є Хмельницької області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, спеціалізувався на кафедрі археології та музеєзнавства (1977-1983).
Історичний календар. Особистості
16 грудня 2024 року виповнюється 150-років із дня народження Анатолія Івановича Савенка (1874–1922) – відомого українського вченого-гідролога, юриста, журналіста, громадського й політичного діяча, уродженця міста Переяслава Полтавської губернії.
У 1845 р. Т. Шевченком під час другого приїзду до А. Козачковського написано 10 найкращих поезій, які ми включаємо до Переяславської осені Кобзаря.
І. М. Долгоруков – князь, державний і суспільний діяч, поет, драматург, мемуарист, краєзнавець, залишив нам опис Переяслава та його пам’яток станом на початок ХІХ ст.
Одним із духовних символів української нації є Григорій Сковорода. Це символ – мудрості, нескореності. Він є одним із ключових мислителів української культури XVIII ст. і сьогодні важко знайти людину, яка б не знала його ім’я. Значна частина чула про незвичний спосіб життя українського філософа, про слова, які він заповів написати на могилі. Але нажаль, для більшості, на цьому знання про Г. Сковороду закінчуються. На даний час можна констатувати, що про відомого мандрівника більше знають, як читають. Як наслідок, – яких тільки фантазій не почуєш про його спосіб життя, соціально-політичну орієнтацію, інтерпретацію філософських ідей…
Яків Благодаров народився у 1764 р., день, місяць та місце народження на сьогодні у джерелах не виявлено. Походив із небагатого дворянського роду польського походження. Навчався у Московському університеті (1783-1788). Згодом здібний випускник, який володів французькою, німецькою, польською та латинською мовами, працював в університетській типографії перекладачем та коректором (1788-1791). Яків Благодаров брав активну участь у роботі журналу Миколи Івановича Новикова "Покоящийся трудолюбец". Спілкування з російським просвітителем, письменником і видавцем М. І. Новіковим позначилося на формуванні поглядів та творчого життя Якова Благодарова. Під його впливом він почав перекладати та писати власні твори.
ВАСИЛЬ КАБИН (1908–1992) – ВИДАТНИЙ МИТЕЦЬ КОСІВСЬКОЇ ШКОЛИ ХУДОЖНЬОГО РІЗЬБЛЕННЯ НА ДЕРЕВІ, ПЕДАГОГ
Василь Іванович Кабин – один з найвідоміших та провідних різьбярів Гуцульщини другої половини ХХ століття, учень та послідовник засновника Косівської школи художнього різьблення Василя Григоровича Девдюка.
9 листопада 1794 р. помер на Харківщині на хуторі Іванівка Григорій Савич Сковорода – всесвітньо відомий український філософ-містик, який символізує для українців спадкоємність вікової історії нації. Це символ мудрості, нескореності…
Народився Дмитро Телегін 26 жовтня 1919 р. в с. Плисове (нині Лозівского р-ну Харківської обл.) у селянській родині. Під час колективізації та голодомору, рятуючись від голоду, родина, у якій було дев’ятеро дітей, була змушена переїхати на Донбас, до м. Костянтинівка. Як згадував в одному з інтерв’ю ці події сам Дмитро Якович: «…тікали від голодомору на Донбас, де отримували по 400 г хліба на день». Там він закінчив школу, потім річні учительські курси (1936), після яких працював учителем початкових класів сільської школи (1936–1940). Паралельно навчався на історичному факультеті Слов’янського Учительського інституту (м. Слов’янськ), який закінчив у 1940 р., працював директором школи. У 1941–1945 рр. воював рядовим солдатом на фронтах другої світової війни, демобілізувався у 1946 р. Нагороджений орденами та медалями.
Свида Василь Іванович – заслужений діяч мистецтв України (1957), педагог, один із засновників закарпатської школи скульптури, народився 22 жовтня 1913 р. в с. Пацканьово Ужгородського р-ну Закарпатської обл. Виховувався в багатодітній родині. Закінчив три класи церковної народної школи в рідному селі та однорічну господарську школу верховинського і полонинського господарства в с. Нижні Ворота. Основи фахової освіти здобув у художньо-ремісничій школі в с. Ясіня під керівництвом відомого чеського художника-живописця і різьбяра В. Фуліка. По закінченню школи в 1934 р. В. Свида працював різьбярем у приватних майстернях І. Павлишинця та А. Демчика в Ужгороді, оздоблюючи дерев’яною різьбою сільські церкви. Також виконував роботи за ескізами провідного художника Закарпаття в галузі сакрального мистецтва Й. Бокшая.