Євдокія Сергіївна Нестеровська народилася 8 березня 1915 р. у м. Переяславі Переяславського повіту Полтавської губернії. З 1924 р. по 1931 р. навчалася в місцевій 7-річній Трудовій школі. Згодом закінчила фінансово-економічний технікумі, а в 1939 р. – мовно-літературний відділ Лубенського учительського інституту. Трудовий шлях розпочала з роботи в бібліотеці: з 1 січня 1936 р. – завідувачка Яготинської районної бібліотеки, з 7 листопада 1947 р. – завідувачка Переяслав-Хмельницької районної бібліотеки. У 1950 р. Переяслав-Хмельницьким районним відділом культури рекомендована на роботу у Переяслав-Хмельницький історико-краєзнавчий музеї.

2 березня 2025 року виповнюється 166 років з дня народження Шолом - Алейхема (Соломона Нохумовича Рабіновича) – видатного письменника минулого, творчість якого увійшла в скарбницю світової культури. Шолом - Алейхем - Мир Вам! Саме з таким ім’ям він прийшов у літературу і став найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали мовою їдиш.

Про життя видатного українського філософа Григорія Сковороди більше складено легенд, ніж відомо достеменних фактів. Одним із небагатьох авторів, кому ми завдячуємо знанням біографії Г. Сковороди, є його багаторічний друг і учень Михайло Ковалинський. Біографію Григорія Савича М. Ковалинський написав у 1795 р., майже відразу після смерті видатного філософа. Вона вперше була надрукована майже через сто років у журналі «Київська старовина» (№9, 1886 р.). Робота Михайла Івановича «Житіє Григорія Савича Сковороди» отримала високу оцінку у вітчизняному сковородинознавстві. Вона є фундаментом вивчення життєвого шляху Г. Сковороди, а також відображає особистість самого М. Ковалинського.

Ніна Василівна народилася 28 лютого 1955 р. в м. Переяславі-Хмельницькому (м-н Підварки) Київської області. Зростала в родині з проукраїнським настроєм, де шанувалися культура та традиції рідного краю. Батько – Василь Манжула, знаний тесля і столяр, мати – Марія Кіндратівна, все життя пропрацювала завідувачкою магазину. За спогадами знайомих це була щиросердна, добра родина, завжди готова прийти на поміч.

В кубанському музикознавстві вивченням українських музичних традицій краю займалися: визначні діячі України. Першим з них став хормейстер і композитор О. А. Кошиць (1875–1944). Він зібрав і записавв чорноморських станицях біля 500 українських пісень. Через сто років цю незакінчену роботу О. Кошиця провела Н. Супрун-Яремко. Результатом її досліджень і пошуків стала монографія «Українці Кубані та їхні пісні» (К.: Музична Україна, 2005; 784 с.), а також докторська дисертація «Народнопісенна культура українців Кубані (на матеріалі польових досліджень історичної Чорноморії)» (Київ, 2007). Віктор Чумаченко (1956–2017) розробляв теми літературних традицій кубанського козацтва, «долі» української мови на Кубані. Вагомий внесок в кубанське кобзарознавство, здійснили С. Фарфоровський, М. Чабан, Р. Коваль,Н. Миронець , О. Нирко.

В художньому дереворізьбленні Гуцульщини одне з провідних місць займає творчість талановитого майстра-різьбяра, члена Національної спілки художників України Василя Петровича Петріва. Народився він 15 лютого 1945 року в мальовничому селі Прокурава, що на Івано-Франківщині в багатодітній родині. Змалку Василь вбирав у себе красу навколишньої природи рідного краю. Любов до мистецтва він успадкував від батьків, спостерігаючи, як мати ткала рушники, вишивала узори на сорочках, а батько плів постоли, оздоблюючи їх орнаментом.

18 січня 1864 року в селі Вишнопіль Уманського повіту (тепер Тальнівського району на Черкащині) у родині збіднілого селянина Сидора та доньки священика Марії народився видатний український художник, один із основоположників книжкової графіки, талановитий ілюстратор, іконописець Іван Їжакевич. Цього року виповнюється 161 рік із дня його народження.

170 років тому, 14 січня 1855 року народився Опанас Сластіон - український живописець, графік, архітектор, етнограф і громадський діяч.

У 1874-1882 роках Опанас Сластіон навчався в Петербурзькій академії мистецтв. Одразу вступити до художньої академії Опанасу не вдалося. За протекцією приятеля Порфирія Мартиновича влаштувався до школи «Товариства заохочення мистецтвами» під керівництвом Івана Крамського. Лише за півтора року Опанас Сластіон став вільним слухачем Петербурзької академії мистецтв, а в 1875 р. уже вивчав живопис. У 1882 році отримав таке бажане звання - художник.

Під час навчання в Петербурзькій академії мистецтв Опанас Сластіон цікавився усім, що пов’язане було з особою Тараса Шевченка. Він був палким шанувальником поета, збирав його книжки, речі, зарисовував ті місця, де бував Тарас Шевченко. Знав напам’ять багато творів Тараса Шевченка. Читаючи «Кобзаря», він глибше проникав у творчі задуми поета, частіше замислювався над тим, щоб випробувати сили в ілюструванні творів Шевченка.

1884 року на сторінках журналу «Нива» Опанас Сластіон надрукував малюнок до поеми «Катерина». Малюнок сподобався критикам і художник почав ілюструвати Шевченкових «Гайдамаків». Коли книжка вийшла друком, то в ній було аж 49 малюнків, де художник показав не лише свою майстерність, а й глибоку обізнаність з історії побуту українського народу.

У книжці 14 великих і 35 малих ілюстрацій. Кращі з них: «Пролог», «Кобзар», «Прощання Яреми з Оксаною», «Гонта, горем битий, несе дітей поховати» тощо. Із теплотою викопані портрети героїв Шевченкової поеми - Гонти, Яреми, Оксани. Драматизм проглядається в сценах народного життя, історично правильно передано деталі одягу тієї доби, обладунків воїнів, хатнього начиння, оздоби. Малюнки художника отримали схвальні відгуки від Іллі Рєпіна. Опанас Сластіон зажив собі слави одного з перших ілюстраторів Кобзаря.

В експозиції Музею Заповіту Т. Г. Шевченка експонується раритетне ілюстроване видання - книга «Кобзарь. Гайдамаки» Т. Г. Шевченка (С. - Петербург, 1886 р.).

Книга «Кобзарь. Гайдамаки» Т. Г. Шевченка видана в Санкт-Петербурзі  в типографії Олексія Суворіна 1886 року. Наклад видання не перевищував 100 примірників. Поряд з українським текстом Тараса Шевченка подано російський переклад поета й видавця Миколи Гербеля. Передмову до книги написав знаний український історик, археолог, фольклорист Дмитро Яворницький. Книга видана до 25-річчя від дня смерті Великого Кобзаря та 45-річчя виходу поеми «Гайдамаки».

Вітаючи вихід книжки, Василь Горленко писав: «Робота молодого художника О. Г. Сластьона є ніби першою спробою ілюстрацій цілого твору Шевченка та й чи не першою серією малюнків на тему історії України».

Після видання «Гайдамаків» Опанас Георгійович продовжував ілюструвати «Кобзар» протягом усього свого життя.

Опанас Сластіон був організатором ювілейних шевченківських вечорів та збирав кошти на пам’ятник Кобзареві в Миргороді. Брав участь у конкурсі на найкращий проєкт монумента Тараса Шевченка в Києві. У 1908 р. земство Полтавської губернії видали поштівку з портретом Кобзаря (намалював Сластіон).

Опанас Сластіон відійшов у вічність 24 вересня 1933 р., на 79 році життя. Поховали митця на цвинтарі в Миргороді.

Цього року 170-річний ювілей митця за ініціативи Українського інституту національної пам’яті та згідно з постановою Верховної Ради України відзначається на державному рівні.

Молодший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка»                     Світлана КОРКАЧ

Василь Ляскрорнський – талановитий український історик, археолог, етнограф, нумізмат, картограф, представник історичної школи Володимира Антоновича є автором відомого історичного дослідження «История Переяславльской земли с древнейших времен до пол. ХІІІ ст.».

Микола Данилович Шавейко – науковий співробітник, завідувач науково-дослідного відділу Переяслав-Хмельницького історичного музею (згодом – Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника), був незамінним фотографом музею, учасником археологічних розкопок у Переяславі 1960 – початку 1970-их рр.