Восени 1245 року галицький князь Данило Романович, отримавши із Сараю від Батия вимогу: «Дай Галич!», вирушив у дорогу.
А 2014 року на околиці сучасного Переяслава, на правому березі старого русла р. Трубіж було виявлено скарб, який складався із 8 срібних монетних гривень.
Але яким чином поїздка князя Данила в Орду пов’язана з переяславським скарбом?
Одна з гривень скарбу містить напис «АДАМ ХОМНРА». Перше слово – це можливо ім’я «АДАМ». Друге – «ХОМІРА» – є власною назвою, швидше за все топонімом. У Галицько-Волинському літописі в розповідях про довгу боротьбу Данила Романовича за галицьку спадщину двічі згадано географічну назву Хомора. Перший раз весною 1234 року. Тоді князь Данило наздогнав зрадливого князя Олександра Всеволодовича, свого двоюрідного брата: «в городі Полонному, і схопили його в лузі Хоморському». Город Полонний, про який іде мова – це городище-замок на території сучасного міста Полонне Хмельницької області, розташованого на річці Хомора (найбільша ліва притока ріки Случ).
Травнем 1236 року датується друга згадка: «… прийшли галичани на Каменець (сучасний Камінь-Каширський) і всі болоховські князі з ними. І пустошили вони по ріку Хомору». Але Данило їх наздогнав і відібрав «здобич велику». Таким чином награбована галичанами у Каменці та на річці Хоморі здобич потрапила до Данила Романовича.
Отже, щоб скласти картинку повністю, до переяславського скарбу та поїздки в Орду потрібно додати іще один пазл – річку Хомору, точніше гривню з написом «АДАМ ХОМНРА».
Вирушаючи в Орду, Данило взяв із собою в дорогу гроші, серед яких виявилися і «хоморські» гривні. На початку листопада 1245 р. по дорозі в Сарай галицький князь зупинився у Видубицькому монастирі в Києві. Помолився в соборі святого Архистратига Михаїла, після чого по Дніпру поплив до Переяслава: «вирушив він із монастиря у човні, бачачи біду страшну і грізну, і прибув до Переяславля. І зустріли його татари, і звідти поїхав він до хана Куремси…».
У десятих числах листопада Данило Галицький був у Переяславі. Незалежно від того, чи добирався Данило Романович до самого Переяслава човном по Трубежу, чи він висадився у гирлі цієї річки й рушив до міста берегом, він неодмінно мав проїхати чи проплисти неподалік від місця виявлення скарбу. Побачивши на власні очі весь жах монгольської навали та знаючи, що в Переяславі на нього чекають монголи, Данило, очевидно, приховав калитку з грішми про всяк випадок, щоб хоч додому було як повернутися. А враховуючи наявність у нього «хоморської здобичі», не дивно, що в скарб потрапила гривня з написом «ХОМНРА». Скористатися ж цим, схованим «на чорний день» скарбом, Данило Романович з якоїсь причини не зміг.
Література
Літопис Руський за Іпатським списком /авт. перекл., передм. та прим. Л. Є. Махновець. К., 1989.
Колибенко О. В., Прядко О. О. Скарб монетних гривень з Переяслава 2014 р. Актуальні проблеми нумізматики у системі спеціальних галузей історичної науки: тези доповідей VІ Міжнародної науково-практичної конференції, 17–18 вересня 2020 р. Переяслав, 2021.