Історичний календар. Особистості

ЙОГО НАЗИВАЛИ БАНДЕРІВЦЕМ

Корнєв Володимир Вікторович – кадровий офіцер, капітан, начальник розвідки другого гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 128 окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ Збройних сил України, герой що поклав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України.

 

В. В. Корнєв народився 5 вересня 1982 р., с. Верхня Пишма, Свердловської області, ррфср у родині військовослужбовця. Батько Володимира, Віктор Анатолійович, проходив службу у Групі радянських військ у Німеччині. Коли Володимиру виповнилося 7 років, його родина переїхала до військового містечка с. Дівички Переяслав-Хмельницького району Київської області. Після закінчення середньої школи у с. Дівички у Володимира не виникало питання яким шляхом іти, він обрав шлях захисника, вступив до Сумського військового училища, став офіцером Збройних сил України. З початком неоголошеної війни росії проти України 2014 р., Володимира направили в зону проведення антитерористичної операції захищати східні кордони України.

В. В. Корнєв загинув 30 липня 2014 р. на Луганщині під час мінометного обстрілу. Володимир був мужнім бійцем, справжнім патріотом нашої держави, в зоні АТО його, хлопця з росії, побратими називали бандерівцем.

В останню путь захисника України проводжали під звуки Державного гімну, у виконанні військового оркестру 169-го навчального центру смт. Десна та під залп військового салюту. Протоієрей В. Бойчура провів заупокійну службу за загиблим Героєм.

Поховали В. В. Корнєва на кладовищі с. Дівички на Переяславщині.

Указом Президента України № 838/2014 від 31 жовтня 2014 р. «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Ім’я Володимира Корнєва викарбуване на одній із стел «Пам’ятного знаку воїнам Антитерористичної операції» відкритого у Переяславі 23 березня 2019 р. та на меморіалі «Стіна пам’яті полеглих за Україну» у Києві.

16 жовтня 2018 р. на фасаді загальноосвітньої школи с. Дівички, в пам’ять про випускника закладу, урочисто відкрили меморіальну дошку.

Вічна пам’ять Герою!

Старша наукова співробітниця НДВ історичного краєзнавства                                       Ганна Наконечна

ЛІТЕРАТУРНІ ОБЖИНКИ МИКОЛИ ГУБИ (До 80-річчя від дня народження)

Микола Михайлович Губа народився 28 серпня 1943 року в с. Помоклях Переяслав-Хмельницького району, що на Київщині, у селянській родині. Батько – інвалід Другої світової війни, тому дитинство було нелегким. Мати – колгоспниця. По лінії матері – дід був фельдшером, прадід – священником. По лінії батька – дід і прадід – заможні селяни.

25 СЕРПНЯ НАРОДИЛАСЯ НАДІЯ ВОЛОДИМИРІВНА ЛІНКА-ГЕППЕНЕР (25.08.1896–18.05.1981) – АРХЕОЛОГИНЯ, МУЗЕЄЗНАВИЦЯ, ДОСЛІДНИЦЯ ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА

Народилася Надія Володимирівна Геппенер (Лінка) 25 серпня 1896 р. у м. Кронштадті, в родині лікаря. Батько, Володимир Андрійович Геппенер, військовий лікар, москвич, мати, Марія Леонтіївна Данилевська, інтелігентна освічена жінка, походила з давнього козацького старшинського роду із Слобожанщини. Надія Володимирівна є рідною сестрою відомого українського архівіста та палеографа Миколи Володимировича Геппенера (1901–1971). У 1903 р. батько пішов у відставку, й сім’я переїхала до Києва. Тут Надія Геппенер закінчила приватну жіночу гімназію Олександри Дучинської (1914), яку ще у 1878 р. заснувала двоюрідна бабуся Надії Віра Миколаївна Ващенко-Захарченко. Навчалася на Вищих жіночих курсах у Москві.

ЯСКРАВІ ОБРАЗИ КОБЗАРІВ – ПРЕДСТАВНИКІВ НАЦІОНАЛЬНОГО СПРОТИВУ

У Музеї кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» представлено широку палітру культурного явища історії українського народу – кобзарства.

1 СЕРПНЯ НАРОДИВСЯ ЗАХИСНИК УКРАЇНИ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ ДОВГИЙ

Олександр Михайлович Довгий народився 1 серпня 1985 р. у м. Переяславі на Київщині. Після закінчення Переяслав-Хмельницької ЗОШ №1 (2002 р.), Олександр проходив строкову військову службу (2003-2005 рр.). У 2006 р. вступив до Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди, отримав диплом психолога.

250 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ІЛЛІ ФЕДОРОВИЧА ТИМКІВСЬКОГО (1773-1853)

26 липня 2023 року виповнилося 250 років з дня народження видатного українського правознавця, філолога, освітнього діяча, педагога, мислителя і письменника, уродженця міста Переяслава Іллі Федоровича Тимківського (1773-1853), який справив величезний вплив на поширення освіти і шкільництва в Україні у ХІХ ст.

ІМЕНА УКРАЇНСЬКИХ ПРОСВІТНИКІВ-ПОДВИЖНИКІВ, ЯКІ ПОВЕРТАЮТЬСЯ В ІСТОРІЮ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ. МИХАЙЛО ЗЛОБИНЕЦЬ

Дослідник традиції кобзи, бандури В. Ю. Мішалов свого часу знайомив нас із зародженням модернової течії професійного бандурного мистецтва. Він поширював фото ансамблю бандуристів Київського університету св. Володимира, під керівництвом М. Домонтовича (Злобинця) (1904). Згодом нам пощастило дізнатися дещо більше про самого Михайла Злобинця, дані про якого важко було десь відшукати. Саме через В. Мішалова надійшла деяка інформація про талановиту постать Золотоніського краю Михайла Злобинця (псевдо Домонтович). Адже дід Віктора Мішалова Марко Мішалов вчився у сільськогосподарському технікумі й брав участь у колективі бандуристів, яким керував М. Злобинець.

6 ЛИПНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 110 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІДОМОГО АРХЕОЛОГА ВАЛЕНТИНА МИКОЛАЙОВИЧ ДАНИЛЕНКО (6.07.1913-9.10.1982) – ДОСЛІДНИКА АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Валентин Даниленко народився 6 липня 1913 р. у с. Ново-Михайлівка Бердянського повіту Таврійської губернії (нині Черніговського р-ну Запорізької обл.).

2 ЛИПНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 215 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАДИМА ВАСИЛЬОВИЧА ПАССЕКА (20.06./2.07./1808–25.10./6.11./1842) – ДОСЛІДНИКА ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Майбутній історик, етнограф, географ, археолог, краєзнавець, Вадим Пассек народився 2 липня (20 червня за старим стилем) 1808 р. у Сибіру, в м. Тобольську, куди був засланий на поселення його батько Василь Васильович Пассек (1772-1831). Рід Пассеків чеського походження – Пассек (Пашек, Паска, Pasek, Paszek) - відомий із XVII ст. Походив із Богемії, звідки переселився до Литви, згодом – на Смоленщину, де був наділений багатьма маєтками. У Польщі відомі записи зі згадкою Пассеків в зв’язку з історичними подіями XVII ст. Належав до одного із знаменитих гербів Речі Посполитої – Доліва. Вже в другій третині XVIIІ ст. Пассеки стали відомим землевласниками на Слобожанщині. Перші представники роду, згадані в джерелах: Федір Пассек (1713-1860?), Данила Іванович Пассек (?), й найбільш відомий – Богдан Іванович Пассек (1689-1757).