187 років тому 22 квітня 1838 р. за с. ст. Карл Брюллов викупив за 2,5 тис. рублів асигнаціями Тараса Шевченка з кріпацтва. Ця сума на той час була еквівалентна 45 кг чистого срібла. Щоб здобути такі гроші, Карл Брюллов намалював портрет Василя Жуковського – вихователя спадкоємця престолу, який розіграли в лотереї. Імпреза відбулася у палаці польського графа – віолончеліста та композитора Михайла Вієльгорського (Вєльгурського).

Завгородній Василь Леонтійович – відомий український митець, заслужений артист України (1967), член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1991), лауреат премії імені Катерини Білокур (1995), ветеран Другої світової війни.

Що відомого вченого, поета, перекладача пов’язує з Переяславщиною?

Ігор Семенович Зарічний скульптор-монументаліст, член Національної спілки художників України у творчому доробку якого близько ста скульптурних творів. Його монументальні пластичні образи стали визначними пам’ятками багатьох населених пунктів України.

Поховали... тихесенько

Україна плаче,

Поховали дух великий

І серце горяче;

Поховала наша мати

Найкращого сина, —

«Вічню пам'ять» заспівала

Уся Україна.

(В. Кулик «На смерть Шевченка»)

Євдокія Сергіївна Нестеровська народилася 8 березня 1915 р. у м. Переяславі Переяславського повіту Полтавської губернії. З 1924 р. по 1931 р. навчалася в місцевій 7-річній Трудовій школі. Згодом закінчила фінансово-економічний технікумі, а в 1939 р. – мовно-літературний відділ Лубенського учительського інституту. Трудовий шлях розпочала з роботи в бібліотеці: з 1 січня 1936 р. – завідувачка Яготинської районної бібліотеки, з 7 листопада 1947 р. – завідувачка Переяслав-Хмельницької районної бібліотеки. У 1950 р. Переяслав-Хмельницьким районним відділом культури рекомендована на роботу у Переяслав-Хмельницький історико-краєзнавчий музеї.

2 березня 2025 року виповнюється 166 років з дня народження Шолом - Алейхема (Соломона Нохумовича Рабіновича) – видатного письменника минулого, творчість якого увійшла в скарбницю світової культури. Шолом - Алейхем - Мир Вам! Саме з таким ім’ям він прийшов у літературу і став найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали мовою їдиш.

Про життя видатного українського філософа Григорія Сковороди більше складено легенд, ніж відомо достеменних фактів. Одним із небагатьох авторів, кому ми завдячуємо знанням біографії Г. Сковороди, є його багаторічний друг і учень Михайло Ковалинський. Біографію Григорія Савича М. Ковалинський написав у 1795 р., майже відразу після смерті видатного філософа. Вона вперше була надрукована майже через сто років у журналі «Київська старовина» (№9, 1886 р.). Робота Михайла Івановича «Житіє Григорія Савича Сковороди» отримала високу оцінку у вітчизняному сковородинознавстві. Вона є фундаментом вивчення життєвого шляху Г. Сковороди, а також відображає особистість самого М. Ковалинського.

Ніна Василівна народилася 28 лютого 1955 р. в м. Переяславі-Хмельницькому (м-н Підварки) Київської області. Зростала в родині з проукраїнським настроєм, де шанувалися культура та традиції рідного краю. Батько – Василь Манжула, знаний тесля і столяр, мати – Марія Кіндратівна, все життя пропрацювала завідувачкою магазину. За спогадами знайомих це була щиросердна, добра родина, завжди готова прийти на поміч.

В кубанському музикознавстві вивченням українських музичних традицій краю займалися: визначні діячі України. Першим з них став хормейстер і композитор О. А. Кошиць (1875–1944). Він зібрав і записавв чорноморських станицях біля 500 українських пісень. Через сто років цю незакінчену роботу О. Кошиця провела Н. Супрун-Яремко. Результатом її досліджень і пошуків стала монографія «Українці Кубані та їхні пісні» (К.: Музична Україна, 2005; 784 с.), а також докторська дисертація «Народнопісенна культура українців Кубані (на матеріалі польових досліджень історичної Чорноморії)» (Київ, 2007). Віктор Чумаченко (1956–2017) розробляв теми літературних традицій кубанського козацтва, «долі» української мови на Кубані. Вагомий внесок в кубанське кобзарознавство, здійснили С. Фарфоровський, М. Чабан, Р. Коваль,Н. Миронець , О. Нирко.