Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» із глибоким сумом повідомляє про смерть колишнього завідувача відділу Історичного музею Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника Олексія Миколайовича Мельника.
До приходу на роботу до Заповідника, Олексій Миколайович Мельник очолював загальноосвітню середню школу села Дем’янці Переяслав-Хмельницького району та викладав історію. Учні поважали і дуже любили свого директора і наставника. У Переяслав-Хмельницькому державному історико-культурному заповіднику О. М. Мельник працював з 14 серпня 1981 року на посаді молодшого наукового співробітника, пізніше очолював один із відділів Історичного музею. Саме він розробив концепцію та провів реекспозицію кількох залів музею, більш детально висвітливши теми: «Нумізматичні скарби XVI–XVII ст., знайдені на території Переяславщини», «Культура і побут населення Переяслава XIX ст.». О. М. Мельник як науковець брав участь у побудові експозицій нових тематичних музеїв у складі Заповідника: Музею М. М. Бенардоса, Музею хліба, Музею Української Православної Церкви. Також він брав участь у створенні експозицій нових музеїв на Київщині: у селі Веприк – Меморіальний музей українського композитора Кирила Стеценка, у місті Бориспіль – державний історичний музей, та інші.
Разом з іншими науковцями та реставраторами він виявив та перевіз до Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини численні пам’ятки народної архітектури XVIII–XIX століть. Це господарські та культові споруди: надвірні комори, дерев’яна церква 1774 р. із села Сухий Яр на Київщині, церковна брама XIX ст. та хвіртки до неї роботи місцевих ковалів із Житомирщини та інші пам’ятки.
Разом із колегами у складі науково-пошукових експедицій Заповідника він обстежував Черкаську, Полтавську, Житомирську, Чернігівську, Київську області. Завдяки О. М. Мельнику фондові колекції Заповідника були поповнені великою кількістю експонатів, багато з яких є унікальними. До найцінніших належить унікальна молотильна дошка «гарман». Такі знаряддя праці побутували в Україні ще у XVII – першій половині XIX століть. Також Олексій Миколайович привіз до Заповідника мистецьку колекцію художнього скла авторських робіт українських майстрів – склоробів-гутників.
О. М. Мельник брав участь у реконструкції перевезених об’єктів та їх музеєфікації на території Переяславського скансену. Він був талановитим науковцем-істориком, розумним, ініціативним керівником, справжнім музейником і просто душевною та дуже порядною людиною.
Олексій Миколайович пішов від нас, але добрі спогади про нього назавжди залишаться у пам’яті колег та друзів.