У МУЗЕЇ ХЛІБА ДО 90-ИХ РОКОВИН ГОЛОДОМОРУ 1932–1933 РОКІВ В УКРАЇНІ СТВОРЕНО НОВУ ЕКСПОЗИЦІЮ

У 1932–1933 роках Україна пережила страшну трагедію – масовий голодомор, що виник у результаті адміністративних заходів радянської влади. Його жертвами, за різними оцінками, стали від 4 до 10,5 млн. людей.

Не оминула лиха доля й Переяславщину. Загальна кількість жертв голодомору в 1932–1933 роках сягнула 28 тисяч осіб із майже 110 тисяч жителів району. З голоду тоді помер кожен четвертий мешканець, що втричі менше, ніж за часів Другої світової війни. За підрахунками доктора історичних наук, професора В. М. Скляра, зробленими на основі офіційних переписів населення 1926, 1937, 1939 років, від голоду на Переяславщині  померло 34 тисячі осіб, тобто кожен третій житель району. Найбільше від голоду постраждали села: Помоклі (3 000 чол.), Хоцьки (2 300 чол.), Пологи-Яненки (2 000 чол.), Козлів (2 000 чол.), Велика Каратуль (1 017 чол.), Єрковці (1 000 чол.).

Кожного року відкриваються нові сторінки Голодомору 1932–1933 рр., виявляються нові факти геноциду проти українського народу. Про цю трагедію мають знати не лише в Україні, а й у цілому світі. Про неї треба пам’ятати, щоб подібне більше ніколи не повторилося.

Не залишається осторонь цього питання й Музей хліба НІЕЗ «Переяслав», долучається до висвітлення даної теми. Цього року до 90-их роковин Голодомору 1932–1933 рр. в Україні у Музеї з метою гідного вшанування пам’яті жертв Голодомору створено нову експозицію, присвячену цій трагедії. Проведення реекспозиції полягає у розширенні інформації з даної проблематики, доповненні музейної експозиції новими музейними предметами, фотодокументальними матеріалами, сучасними архівними відомостями. Її мета – донести відвідувачам Музею правдиву інформацію про причини й наслідки Голодомору, критично переглянути, по новому оцінити та висвітлити вже відомі факти.

Перша експозиція, присвячена Голодомору 1932–1933 років, була створена у Музеї на початку 90-их років ХХ ст., після проголошення державної незалежності України, адже в СРСР ця тема перебувала під суворою забороною. Попри недостатність експозиційних матеріалів, вона вперше запропонувала відвідувачам некомуністичну версію оцінки трагедії як масового, навмисно організованого радянською владою злочину, що призвів до багатомільйонних людських жертв.

У 2008 році до вшанування 75-річниці пам’яті жертв страшної трагедії колектив Музею хліба здійснив реекспозицію розділу «Голодомор 1932–1933 років в Україні». В оновленому варіанті, у зв’язку з виявленням нових матеріалів з даної проблематики та розширенням доказової бази Голодомору 1932–1933 років в Україні, її висвітлення значно розширилося. До демонстрації узагальнених матеріалів про голод в Україні фрагментарно додалися матеріали краєзнавчого характеру.

Особливістю експозиції, створеної до 90-их роковин Голодомору, є переважаюча регіональна складова. Більшість її матеріалів висвітлюють події періоду колективізації, процес хлібозаготівлі та трагічні сторінки 1932–1933 років на Переяславщині. В оновленій експозиції акцент зроблено саме на відомостях місцевого характеру, які раніше використовувалися частково. Символічно, що й сам павільйон Музею хліба –колишня церква Вознесіння Господа Ісуса Христа із с. Мала Каратуль Переяславського повіту Полтавської губернії, яка в 20–30-их роках минулого століття була переобладнана під зерносховище.

У структурі експозиції вдало поєднано в нероздільний комплекс колективізацію, хлібозаготівлю, розкуркулення, Голодомор 1932–1933 років на Переяславщині. Ідеться про деталізацію цих історичних процесів, виявлення їх регіонально-локальних особливостей на фоні узагальнення відомостей про Голодомор в Україні, специфіку співвідношення загального й особливого в цьому трагічному явищі.

В експозиції представлено книги й документи, плакати, твори художнього мистецтва, млинки, речі побуту, світлини й архівні документи, історії очевидців трагедії, які є беззаперечним доказом геноциду. Обираючи її формат, музейники відійшли від традиційного способу демонстрування музейних предметів у вітринах, на користь виокремлення в демонстраційному просторі окремих смислових блоків, наголосили на емоційних моментах. Вони прагнули зробити експозицію максимально близькою та зрозумілою звичайним людям, дітям, які є основними відвідувачами Музею. Щоб не переобтяжувати експозицію анотаціями та етикетажем, використано сучасний спосіб подачі інформації за допомогою QR-кодів.

Голодомор 1932–1933 років в Україні – одне з найтрагічніших явищ нашої історії. Вважаємо, що розповісти про ті страшні часи важливо, щоб розкрити сутність скоєного окупаційним комуністичним режимом злочину, зберегти пам’ять про невинно вбитих голодом і уникнути подібних злочинів у майбутньому. Цю трагедію ми маємо пам’ятати й правильно її трактувати.

Провідний науковий співробітник Музею хліба                                                                                     Олена Жам

Молодший науковий співробітник Музею хліба                                                                                     Валентина Шакула