М. В. Роздобудько народився 8 листопада 1948 р. у м. Переяславі-Хмельницькому Київська обл. Мати, Нестеровська Євдокія Сергіївна, працювала у Переяслав-Хмельницькому історичному музеї науковцем, згодом завідувачем відділу фондів, таким чином Михайло Роздобудько з дитинства призвичаївся до музейного життя.
Закінчив геологічний факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1967-1972). Трудову діяльність розпочав у Правобережній геологічній експедиції (1972-1973), згодом працював у Закарпатській геологічній експедиції (1973-1991), Черкаській геологорозвідувальній експедиції (1991-1994), де займав посади геолога, старшого геолога, головного геолога.
З 1994 по 2017 рр. Михайло Віталійович працював у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (до 1999 р. Переяслав-Хмельницькому державному історико-культурному заповіднику) – старшим науковим співробітником науково-дослідного археологічного відділу (1994-2007), науково-дослідного відділу «Археологічний музей» (2007-2017).
М. В. Роздобудько організував або ж брав участь у більш ніж 20 археологічних експедиціях, в результаті яких відкрито та введено до наукового обігу декілька десятків нових археологічних пам’яток. Склав та взяв участь у складанні 14 наукових звітів за результатами археологічних досліджень.
Важко переоцінити його роботу по дослідженню пам’яток узбережжя Канівського водосховища, що довгі десятиліття розмивалися й знищувалися. Це дозволило відкрити та нанести на археологічні карти декілька десятків пам’яток різних епох, які представили цілі пласти давньої історії регіону, до цього невідомі або слабо вивчені археологами. Саме завдяки його ініціативі та енергійним практичним зусиллям, високій кваліфікації та відданості своїй справі для археологічної науки врятована цінна інформація, що заповнила маловідомі сторінки історії краю, зокрема з проблем степового енеоліту (пивихинська культура), культур епохи бронзи в Середньому Подніпров’ї (середньодніпровська культура, культура кулястих амфор, бабинська культура), раннього залізного віку (скіфські пам’ятки Переяславського Лівобережжя).
Значним досягненням та заслугою Михайла Віталійовича було дослідження городища «Долудаїв городок», на якому проведені розкопки земляних укріплень та культурного шару. Дослідження довели, що воно споруджувалося у два етапи, між якими був суттєвий хронологічний розрив: закладене городище було ще у кіммерійський час, перед скіфський та активно використовувалося скіфами у V – ІV ст. до н.е.
М. В. Роздобудько зробив вагомий внесок у вивчення «змійових» валів Переяславщини. У 1995-1996 рр. М. Роздобудьком та Д. Тетерею було здійснене обстеження та проведене картографування валів, що дозволило суттєво уточнити існуючі до того окомірні плани переяславських валів. Тоді ж дослідниками здійснені розкопки «Великого» валу, які однозначно засвідчили – насип валу лягає на культурний шар поселення черняхівської культури ІІІ-поч. V ст. і споруджений не раніше V ст. , тобто щонайменше на тисячу років пізніше скіфської доби. Дослідники датували існуючі вали давньоруським часом, спростувавши необґрунтовану думку про існування так званого Каратульського скіфського городища.
Дослідник активно розробляв ранньослов’янську проблематику, брав активну участь у розкопках давньоруського Переяслава. Археологічними матеріалами, здобутими дослідником, поповнились фонди заповідника.
Михайло Віталійович вносив пропозиції та взяв активну участь у складанні пам’ятко-охоронних зон Переяслава й території НІЕЗ «Переяслав». Регулярно вводив у науковий обіг нові знахідки та результати своїх досліджень у спеціалізованих збірниках (АВУ, АДУ, Археологія, АЛЛУ, регіональних наукових збірниках). Брав участь у багатьох наукових конференціях, семінарах та круглих столах у Києві, Каневі, Комсомольську, Рязані, Воронежі, Мелітополі, Переяславі.
М. В. Роздобудько опрацював ряд науково-дослідних тем, таких як «Пам’ятки та археологічні комплекси епохи енеоліту-ранньої бронзи Переяславського Лівобережжя» (2006-2008), «Ранньослов’янські пам’ятки Переяславщини» (2008), «Ритуальні комплекси пізньої бронзи Переяславського Лівобережжя» (2009-2010), «Фібули початку-середини І тис. н.е. із Потрубіжжя в колекціях НІЕЗ «Переяслав» (2011), розробка яких втілилась у наукових публікаціях, каталогах, статтях.
Має 43 наукові праці, опублікованих у наукових збірниках, монографічних та періодичних виданнях археологічного спрямування. Був автором окремих розділів колективних монографій «Нариси історії давнього Переяслава» (2007), «Переяслав у віках» (2007). У 2011 р. підготував до друку серію нарисів про археологічні пам’ятки Переяславщини. Брав участь у створенні буклету «Археологічний відділ» (до 30-річчя археологічного відділу) НІЕЗ «Переяслав» (2009), розробив макет буклету «Скіфський час на Переяславщині» (2008), взяв участь у підготовці альбому-путівника «Місто музеїв Переяслав» (2010). У 2015 році вийшла друком його власна монографія «Що розповідають та приховують археологічні пам’ятки», де автор проявив себе талановитим популяризатором давньої історії та археології України. Викладені жваво й дохідливо, історичні факти, здобуті археологічними дослідженнями, стали захопливою мандрівкою у загадки й таємниці історії.
Як досвідчений музеєзнавець здійснив низку реекспозицій в Археологічному музеї, зокрема розділів «Епоха бронзи», «Скіфський час», «Ранні слов’яни», «Переддень утворення ранньої давньоруської держави»; побудував кілька виставок в приміщенні Археологічного музею за результатами своїх досліджень: «Ранньослов’янські пам’ятки лісостепової зони Східної Європи», «Дослідження Переяславської археологічної експедиції», «Археологічні дослідження узбережжя Канівського водосховища»; здійснив наукову обробку своїх численних колекцій і здав їх до наукових фондів НІЕЗ «Переяслав». Написав та популяризував цікаві лекції: «Золото в історії людства», «Змійові вали». Надавав консультації для багатьох проектів ЗМІ, зокрема, «Відпочивайте в Україні», «Сім чудес Переяславщини», «Давній Переяслав в літописах та світлинах» та інших.
Має відзнаку Міністерства культури та туризму України (2007). Нагороджений грамотами та подяками НІЕЗ «Переяслав».
Вітаємо Михайла Віталійовича з ювілеєм! Вдячні йому за багаторічну співпрацю на ниві досліджень археології Переяславщини.
Колеги-археологи НІЕЗ «Переяслав»
Перелік наукових публікацій М. В. Роздобудька:
1996
- До питання про так зване Каратульське городище. Більське городище в контексті вивчення пам’яток раннього залізного віку Європи. Полтава, 1996. С. 233-234. (співавтор Д. А. Тетеря).
1997
- Матеріали до датування Переяславських Змійових валів. Археологія. 1997. №3. С. 139-141. (співавтор Д. А. Тетеря).
1998
- Дослідження узбережжя Канівського водосховища. Археологічні відкриття в Україні (АВУ) 1997-1998 рр. К., 1998. С. 138-140.
- Дослідження городища доби раннього заліза на Лівобережжі середнього Подніпров’я. Археологічні відкриття в Україні 1997-1998 рр. К., 1998. С. 140-141. (співавтор О.В. Костюк).
- Нові дані про пам’ятки лівобережжя Канівського водосховища. Переяславська земля і світ людини. Київ-Переяслав-Хмельницький, 1998. С. 43-45. (співавтор Д. А. Тетеря).
- До проблеми заснування Переяслава. Переяславська земля і світ людини. Київ-Переяслав-Хмельницький, 1998. – С. 45-48.
1999
- Нові знахідки матеріалів середньодніпровської культури на Лівобережжі. Археологічні відкриття в Україні (АВУ) 1998–1999 рр. К., 1999. С. 141-143.
- Кераміка пеньківського типу з околиць Переяслава. Наукові записки з української історії. Вип. ІХ. Переяслав-Хмельницький, 1999. С. 11-14. (співавтор Г. М. Бузян).
- Переяславська земля VI-IX cт. Наукові записки з української історії. Збірник наукових праць ПХДПІ. Вип. VIII. Переяслав, 1999. С. 18-22.
- Історичне підґрунтя пізньосередньовічного герба Переяслава. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. Вип. 8. К., 1999. С. 164-167. (співавтори Г.М. Бузян, Д. А. Тетеря).
2000
- Група зарубинецьких поселень Лівобережжя неподалік епонімного могильника. Вікентій В’ячеславович Хвойка та його внесок у вітчизняну археологію (до150-річчя від дня народження). К., 2000. С. 111-124.
- Нові дані про зарубинецькі пам’ятки лівобережжя Середнього Подніпров’я. Наукові записки з української історії. Збірник наукових праць ПХДПІ. Вип. 10. Переяслав, 2000. С. 9-16.
- Слов’янське поселення пізньоримського часу Гать І на Потрубіжжі поблизу Переяслава. Археологічні відкриття в Україні (АВУ) 1999-2000 рр. К., 2000. С. 207-209.
2001
- Дослідження городища доби раннього заліза на Лівобережжі середнього Дніпра. Археологічні відкриття в Україні (АВУ) 1999-2000 рр. К., 2001. С. 43-45. (співавтор О. В. Костюк).
- Матеріали Х ст. з території посаду Переяславля Руського. Археологічний літопис Лівобережної України. № 2. Полтава, 2001. С. 57-60. (співавтори з Г. М. Бузян, Д. А. Тетеря, М. Т. Товкайло).
- Про деякі типи вінець в посудинах культури багатоваликової кераміки. Археологічний літопис Лівобережної України (АЛЛУ). Полтава, 2001. Ч.2. С. 85-89.
2002
- Заселення території та розвиток поселенських структур межиріччя Дніпра – Трубежа – Супою за археологічними даними. Наукові записки з української історії. Вип. 13. Переяслав-Хмельницький, 2002. С. 10-26.
- Нові пам’ятки київської культури на лівобережжі Середнього Дніпра. Археологічні відкриття в Україні (АВУ) 2000-2001 рр. К., 2002. С. 233-236.
2003
- Матеріали передскіфського та ранньоскіфського часу з багатошарового поселення Біле озеро 1 на лівому березі Середнього Дніпра. Археологічні відкриття в Україні 2001-2002. Київ, 2003. С. 33-36.
2004
- Знахідка залізного кельтоподібного знаряддя на лівобережжі Середнього Дніпра. Археологічні відкриття в Україні (АВУ) 2002-2003. Київ, 2004. С. 55-57.
- Охоронно-рятівні дослідження лівобережжя канівського водосховища. Археологічні відкриття в Україні 2002-2003. Київ, 2004. С. 286-288. (співавтори С. М. Вовкодав, О. В. Юрченко).
- Фрагменти пальчатих фібул дніпровського типу з околиць с. Циблі. Наукові записки з української історії. Збірник наукових праць ПХДПІ. Вип. 15. Переяслав-Хмельницький, 2004. C. 13-15. (співавтор О. С. Якименко).
2005
- Археологічні дослідження давньоруського Переяслава протягом останнього десятиріччя. Наукові записки з української історії. Збірник наукових праць ПХДПІ. Вип. 16. Переяслав-Хмельницький, 2005. С. 142-149. (співавтори Г. М. Бузян, Д. А. Тетеря, М. Т. Товкайло).
- Знахідки кулястих амфор на лівобережжі Середнього Дніпра. Археологічні дослідження в Україні (АДУ) 2003-2004 рр. Запоріжжя: Дике Поле, 2005. С. 276-279. (співавтор О. В. Юрченко).
- Енеолітична кераміка пам’яток борової тераси Переяславського Лівобережжя. Проблеми археології Середнього Подніпров’я: до 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею. Київ-Фастів, 2005. С. 100-113. (співавтор О. В. Юрченко).
- Матеріали скіфського часу з пам’ятки Горіле на лівому березі Середнього Дніпра. Археологічні дослідження в Україні (АДУ) 2003-2004 рр. Запоріжжя.: Дике Поле, 2005. С. 46-49.
- Проблеми охорони та збереження визначних пам’яток давньоруського Переяслава. Наукові записки з української історії. Збірник наукових праць ПХДПІ. Вип. 16. Переяслав-Хмельницький, 2005. С. 150-154.
2007
- Бронзова шестипелюсткова розетка із кімерійським знаком. Наукові записки з української історії. Збірник наукових праць ПХДПІ. Вип. 19. Переяслав-Хмельницький, 2007. С. 38-41. (співавтор О. С. Якименко).
- Нариси з історії давнього Переяслава К.: Міленіум, 2007. 262 с. (співавтори Г. М. Бузян, Л. М. Набок, Д. А. Тетеря).
- Переяслав у віках. Передісторія Переяслава / М.В. Роздобудько. С. 42-58. К.: Світ успіху, 2007. 424 с.
- Поховання кімерійського часу із пам’ятки Біле Озеро 1 на лівому березі Середнього Дніпра. Археологічні дослідження в Україні (АДУ) 2005-2007 рр. К.–Запоріжжя: Дике Поле, 2007. С. 51-52. (співавтор О. В. Юрченко).
2008
- Багатошарова пам’ятка в урочищі Германів Ліс поблизу Переяслава. PEREYASLAVICA: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». К.: Міленіум, 2008. Вип. 2 (4). С. 30-33. (співавтор О. В. Юрченко).
- Курганний могильник давньоруського часу із ознаками тілопального обряду поблизу с. Циблі на Переяславщині. Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 2008. Вип. 20. С. 117-123. (співавтори О. В. Юрченко, С. М. Вовкодав).
- Ранньослов’янські пам’ятки Переяславського лівобережжя першої половини І тис. н. е. Наукові записки з української історії. Збірник наукових праць ПХДПІ. Вип. 20. Переяслав-Хмельницький, 2008. С. 14-23.
2009
- Энеолитические памятники левобережья Среднего Днепра. Археологические памятники Восточной Европы. Воронеж: Научная книга, 2009. Вып. 13. С. 254-256.
2010
- Позднезарубинецкие памятники на территории Украины (вторая половина І-ІІ вв. н.э.) / Каталог позднезарубинецких памятников на территории Украины. Переяславский район / М.В. Роздобудько. С. 33-38, 133-135. Москва: ИА РАН, 2010. 330 с.
2011
- Керамічний комплекс ритуального призначення періоду пізньої бронзи з Переяславського лівобережжя. ПЕРЕЯСЛАВІКА. Збірник наукових праць. Вип. 5 (7). Переяслав-Хмельницький, 2011. С. 171-179.
2012
- Кераміка білогрудівськогг типу з пам’яток пізньої бронзи Переяславського лівобережжя. Археологічні дослідження на Київщині. Матеріали І обласної наукової конференції 24-25 жовтня 2011 р. Трипілля, 2012. С. 42-48.
- Курганный могильник древнерусского времени с признаками обряда трупосожжения на Переяславщине. Восточноевропейский средневековый город в контексте этнокультурных, политических и поселенческих структур. Сборник научных статей. Рязань: Изд-во РИАМЗ, 2012. С. 251-260. (співавтори О. В. Юрченко, С. М. Вовкодав).
2013
- Пам’ятки пивихинського типу на Лівобережжі Середнього Дніпра та їх відносна хронологія. Збірник наукових праць Міжнародної наукової конференції «Північне Приазов’я в епоху кам’яного віку – енеоліту». Мелітополь, 2013. С. 158-168.
2014
- Дослідження на території Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Археологічні дослідження в Україні 2014. К., «Стародавній світ», 2014. С. 104-105. (Співавтор О.О. Прядко).
2015
- Пивихинські пам’ятки переяславського лівобережжя та їх найближче пізньотрипільське оточення. Переяславка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. Переяслав-Хмельницький, 2015. Вип. 9 (11). С. 382-395.
- Що розповідають та приховують археологічні пам’ятки. К.: Академперіодика, 2015. 303 с.
