Історичний календар. Особистості

ДАВИД ІВАХНЕНКО – УНІКАЛЬНИЙ БАНДУРИСТ З ПОЛТАВЩИНИ

Якось, у 2015 р., до Музею кобзарства НІЕЗ «Переяслав» завітала 78-річна біженка з м. Донецьк – Ганна Давидівна Кулакова (Івахненко). Вона мала за мету розповісти про долю свого батька Давида Івахненка та передати в музей матеріальні речі пов’язані з ним, а саме, концертний костюм. ЇЇ батько був учнем відомого бандуриста – Никифора Чумака, і працював артистом-бандуристом у м. Донецьку.

ЗНИЩЕНЕ БАНДУРНИЦТВО ПОЛТАВЩИНИ

Кобзарство, як феномен української етнокультури, зазнавало переслідування та нищення і в часи російської імперії і в епоху радянської влади. Державний злочин, який відбувся в 1930-х рр. – знищення кобзарства, завдав нищівного удару по українській культурі. Микола Будник, перший цех майстер Київського кобзарського цеху, з цього приводу зазначав: «Страшний цей злочин нищення кобзарства перерізав горло самій кобзарській організації. Остався тільки один пагінчик. Але все одно цей пагінчик виростає».

ГЕНІАЛЬНІ НЕЗРЯЧІ МУЗИКАНТИ - САМОРОДКИ

Екскурсійна розповідь у музеї кобзарства не завжди повно розповідає про славних українських незрячих музикантів давніх століть. Надто значний, не поширюваний довгий час в роки радянської ідеології матеріал залишався не затребуваним в архівах. Тому хочеться більш ширше розповісти про кобзаря Хведора Гриценка- (Холодного)-(1814-1889) з села Малі Лютеньки. Існує його єдиний портрет 1883р. Це робота П. Д. Мартиновича простим олівцем.

26 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 105 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЮРІЯ СЕРГІЙОВИЧА АСЄЄВА

Юрій Сергійович Асєєва (1917-2005) – відомий український архітектор, археолог, історик архітектури, педагог, реставратор, мистецтвознавець, дослідник археологічних пам՚яток давнього Переяслава.

14 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 75 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ЯКУБЕНКО ОЛЕНИ ОЛЕКСАНДРІВНИ (14.12.1947 – 1.06.2020)

Якубенко Олена Олександрівна (14.12.1947 – 1.06.2020) – відома археологиня та музеєзнавиця, дослідниця археологічних пам՚яток Переяславщини.

В’ЮНИЩАНСЬКИЙ ЦИКЛ ПОЕЗІЙ Т. ШЕВЧЕНКА 1845 РОКУ

У цьому році минає 176 років з дня написання Т. Шевченком під час  другого приїзду до А. Козачковського 10-ти найкращих поезій, які ми включаємо до Переяславської осені Кобзаря.

САКРАЛЬНІСТЬ МАНДРІВНИХ СПІВЦІВ-МУЗИКАНТІВ

Коли відвідувачі музею кобзарства слухають екскурсію, дуже часто їм хочеться дізнатися, чому співці сліпці були такі утаємничені, такі героїчні, в чому це проявлялося?

ДМИТРО БАГАЛІЙ І ГНАТ ХОТКЕВИЧ ПРО РОЛЬ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ В ФОРМУВАННІ КОНЦЕПЦІЇ МУЗИЧНОГО МИСЛЕННЯ УКРАЇНЦІВ

Відомий історик, просвітник, композитор, бандурист Г. М. Хоткевич – життя і творчість якого прийшлися на першу половину ХХ-го століття, коли вся прогресивна спільність українців святкувала 125-у річницю світлої пам’яті славнозвісного унікального філософа Г. С. Сковороди – провідника мандрівного співоцтва – проаналізував його внесок в розвиток української музичної спадщини. Хоткевич намагався здійснити ретроспективний аналіз діяльності Г. С. Сковороди, як музиканта, співака, композитора, поета збірки «Саду божественних пісень».

ІВАН ЗНОБА – ВІДОМИЙ УКРАЇНСЬКИЙ СКУЛЬПТОР

І. С. Зноба народився 25 листопада 1903 р. у с. Новомиколаївка Дніпропетровської обл. Хист до скульптури відкрив у собі, коли йому було вже за тридцять. У 1935 р. вступив до Київського художнього інституту (нині – Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури), навчався у класі відомих скульпторів – М. Гельмана та Л. Шервуда.