КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ ЗАХІД «РОСЛИНИ З ТВОРІВ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА У ПЕРЕЯСЛАВСЬКОМУ СКАНСЕНІ»

26 жовтня 2024 року в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини було проведено культурологічний захід «Рослини з творів Тараса Шевченка у переяславському скансені», приурочений до 60-річчя музею просто неба та 210-ї річниці з дня народження Тараса Шевченка.

На захід були запрошені учні 6 класу Переяславської гімназії № 1 (класний керівник Ірина Григорівна Сич). За допомогою вчителів та батьків учні підготували повідомлення про рослини з творів Тараса Шевченка, які ростуть у Музеї. При цьому вони використали інформацію природничого та етнографічного характеру. Складність полягала в тому, що діти мали самотужки віднайти на території Музею ту чи іншу рослину. А їх, між іншим, Тарас Шевченко згадав у своїх творах понад 80. Більшість із них висаджені на території скансену в різних експозиційних комплексах: у дворах і садибах селян, садах, гайках, уздовж сільських вулиць, паркових групах, алеях тощо. Рослини, які через сезонність не можливо було виявити, замінили ілюстрації з їхнім зображенням.

Під час квесту діти з цікавістю шукали рослини і в процесі цього обмінялися відомостями про них. Розповідали про ті з них, які найчастіше згадуються в поезіях Тараса Шевченка: калину, вербу, тополю, дуб, барвінок, ясень, явір. Почули розповіді про мак, кропиву, блекоту, лопух, хміль, спориш, лозу, верболіз, осоку, очерет, ялину, виноград, гречку, любисток, перекотиполе, горох, васильки та інші рослини. Також діти продекламували фрагменти поетичних творів Тараса Шевченка, в яких містяться згадки про рослини. Пріоритетними стали поезії,  написані на Переяславщині. Після цього учасники заходу взяли участь у вікторині, під час якої відповідали на запитання ведучих про рослини, творчість Тараса Шевченка, історію переяславського скансену.

Найбільш активні учасники отримали на згадку патріотичні сувеніри. На завершення діти гусячим пером і чорнилами написали рядки із творів Тараса Шевченка, в яких згадуються рослини. А також зробили спільне фото у музейній фотозоні, присвяченій Дню гарбуза, що відзначається 26 жовтня.

Музей просто неба у Переяславі започатковано в 1964 році й приурочено до 150-ї  річниці Тараса Шевченка, життя й творчість якого пов’язані з Переяславщиною. До 1969 року заклад називався «Етнопарк-музей імені 150-річчя з дня народження Т. Г. Шевченка». Перші зелені насадження (близько 10 тисяч дерев, кущів, чагарників) були висаджені на площі 5 гектарів восени 1963 року та весною 1964 року. Перші посадки зелених насаджень у музеї здійснено в 1963–1964 роках музейними працівниками за участі громадськості: старшокласників міських шкіл, студентів педучилища, учнів СПТУ-31, робітників підприємств, організацій та установ міста. Це були рослини, які описав чи змалював у своїх творах Тарас Шевченко. Всього  в цей час було висаджено близько 10 тисяч дерев та кущів. Саджанці виділили Переяслав-Хмельницький лісгосп (відділки у селах Дівички, Студеники, ур. Біле Озеро, м. Березань), радгоспи «Хмельовик» та «Олександрівський), ботанічний сад ім. О. В. Фоміна, Мліївська дослідна станція плодівництва і ягідництва, розплідники Пущі-Водиці, Боярки, Донецька, Луганська.

Упродовж 1965–1966 років роботи з благоустрою етнопарку імені 150-річчя Тараса Шевченка продовжувалися. У подальшому цей парк став основою для створення першого в Україні скансену – Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Зелені насадження, закладені 60 років тому за мотивами творів Тараса Шевченка, й нині милують око відвідувачів рукотворного наддніпрянського села ХІХ – поч. ХХ століття.