ГАЛИНА БУЗЯН – ДОСЛІДНИЦЯ ПЕРЕЯСЛАВСЬКОГО ТРИПІЛЛЯ

15 серпня громадськість України відзначає День археолога – професії захоплюючої та непростої. Завдяки наполегливій праці цих людей ми дізнаємося про давні сторінки нашого минулого. Знахідки дописемного періоду є по суті єдиним джерелом для пізнання життя та побуту наших предків. Фахівці цієї справи є і в нашому місті. Особливе місце в активних археологічних пошуках на території Переяславщини займає непересічна особистість -  Галина Миколаївна Бузян. Вона є заслуженим працівником культури України, трипіллєзнавцем,  багаторічна завідувачка археологічного відділу Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Цього року виповнилося 50 років її музейної та археологічної діяльності. За безпосередньої ініціативи та активної участі нашої ювілярки у місті з’явилася  низка музейних експозицій, а музейний фонд поповнився тисячами різночасових археологічних артефактів.

Народилася Галина Миколаївна у Богуславі на Київщині. По закінченню школи стала студенткою історичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1974 році завершила навчання на кафедрі археології та музеєзнавства і була направлена на роботу до Переяслав-Хмельницького державного історичний музей. Тут вона познайомилась Михайлом Івановичем Сікорським – директором музею, який  розгледів у ній перспективного працівника і призначив на посаду науковця. Не чекаючи 1 серпня (офіційної дати прийому на роботу), він викликав її ще 15 липня, оскільки намічалася експедиція по дослідженню трипільських пам’яток у с. Жванець на р. Дністер. Очолювала експедицію відомий археолог Тамара Мовша. Ця експедиція стала визначальною у науковому уподобанні Галини Бузян. Трипільський світ захопив її на довгі роки.

Працюючи у Заповіднику, Галина Миколаївна досліджувала різночасові пам’ятки минувшини. Та особливу зацікавленість у неї викликали розкопки трипільських селищ у різних регіонах України. Тож і в науковому світі вона відома насамперед як дослідниця переяславського Трипілля.

Трипільська культура є однією з найрозвиненіших ранньоземлеробських культур Давньої Європи, що існувала з кінця VІ до початку ІІІ тис. до н.е. Ці племена трипільської культури розселилися на території сучасних Румунії, Молдови та України. Більшість їхніх селищ розміщені на Правобережжі Дніпра. І лише на завершальному етапі існування трипільці перебираються на Лівобережжя. Зробили вони це якраз в районі Переяслава, перейшовши на лівий берег Дніпра через так звані Зарубські броди. Тут у Потрубіжжі трипільці заснували ряд своїх селищ. Далі на схід поселення цього народу невідомо, тож околиці Переяслава можна вважати східною межею цієї ранньоземлеробської культури. Якщо вивчення трипільних пам’яток триває вже більше ста років, то пам’ятки цієї культури на Переяславщині потрапили в поле зору археологів-дослідників тільки в останні десятиліття ХХ ст.  І важлива роль у їхньому відкритті та вивченні належить саме Галині Бузян.

Археологічні експедиції під керівництвом Галини Миколаївни працювали на трипільських поселеннях поблизу міста Переяслава  в урочищах Крутуха-Жолоб та Ялова Долина, селах району Гребля, Циблі, Веселе та ін. Під час розкопок було виявлено рештки трипільських жител, вивчено їхні інтер’єри. Це дало можливість зробити графічні реконструкції жител, які були збудовані ще шість тисяч років тому. В одному із трипільських жител дослідниці вдалося виявити рештки ткацького верстата. А трипільці, як відомо, першими у Східній Європі винайшли цей пристрій для виготовлення тканин. Під час розкопок також були знайдені унікальні речі, якими користувалися давні землероби: кам’яні та кістяні знаряддя праці, глиняний посуд із загадковими орнаментами, речі для певних магічних обрядів. До рідкісних знахідок можна віднести глиняні антропоморфні скульптурки. Вони відображають землеробський культ родючості,  що панував у ранньоземлеробських племен. Декілька із таких знахідок походить із поселення на околиці міста в урочищі Крутуха-Жолоб. Особливо цікава верхня половинка сидячої чоловічої скульптурки з чітко змодельованим обличчям.  Перед нами постає відважний вождь або воїн з  невисоким похилим чолом із горбинкою на носі.   Мінеральною фарбою зображено зачіску, бороду, вуса, амулет на шиї та браслет на передпліччі, а на спині –  «древо життя». У правому вусі бачимо три наскрізні отвори. Такі знахідки дають можливість побачити як вигляділи давні мешканці наших земель. Можливо такі скульптурки виготовляли на честь відомих людей, вождів чи воїнів, про яких зберігали пам’ять на довгі роки. З цього ж поселення походить і унікальна жіноча скульптурка з роздільно модельованими ногами та з’єднаними перетинкою колінами. Такі предмети антропоморфної пластики дослідники ототожнюють із богинями родючості. Приносячи їх в жертву під час обрядодійств,  давні землероби зверталися до сил природи, щоб ті посприяли успішному урожаю зернових культур, які вирощували трипільці.

Проведені Галиною Миколаївною дослідження дали змогу по суті виокремити окрему локальну групу трипільських племен на території Переяславського Лівобережжя. Більшість із цікавих та загадкових знахідок із розкопок археолога-дослідниці представлені в експозиції Музею трипільської культури.

Крім трипільської тематики до сфери наукових інтересів Галини Бузян входять і інші часові періоди. Зокрема, археологія Переяслава княжої та козацької доби, поховальні пам’ятки регіону та ін. Експедиціями під керівництвом Галини Миколаївни проведена суцільна археологічна розвідка на території Переяслав-Хмельницького району, під час яких відкрито сотні нових археологічних пам’яток. Наукові розробки талановитої дослідниці знайшли своє висвітлення у більше ніж ста наукових статтях та декількох монографіях.

Сьогодні вона продовжує активну професійну діяльність.

Колеги вітають археолога-музейника – Галину Бузян із трудовим ювілеєм та Днем археолога і сподіваються на її нові творчі звершення та археологічні відкриття