300 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВИДАТНОГО УКРАЇНСЬКОГО ФІЛОСОФА – ГРИГОРІЯ САВИЧА СКОВОРОДИ

Образ Григорія Сковороди символізує для українців спадкоємність вікової історії нації. Це символ – мудрості, нескореності… Пізнаючи Г. Сковороду – пізнаємо себе, свій народ, свої духовні цінності.

3 грудня 2022 р. виповнюється 300 років із дня народження відомого українського філософа, поета, педагога, байкаря Григорія Сковороди. На даний час можна констатувати, що про відомого мандрівника більше знають, як читають. Він є одним із ключових мислителів-діячів української культури XVIII ст. Про нього говорять і вивчають його спадщину тисячі людей, але до цього часу до кінця його зрозуміти не можуть навіть видатні філософи.

Писати біографічні відомості про Г. Сковороду в наш час дуже важко, адже жив він чверть тисячоліття тому, в ХVІІІ ст. Єдиним документом, у якому подано відомості про життя Г. Сковороди від народження до смерті, є невелика біографія, написана його учнем і другом Михайлом Ковалинським. Але в ній багато про що не сказано, або іноді сказано не зовсім ясно.

Григорій Савич Сковорода народився 22 листопада (З грудня за новим стилем) 1722 р. у сотенному містечку Чорнухи на Полтавщині у козацькій родині. Але звідки взято ці відомості? Метричної церковної книги із записом про народження Г. Сковороди досі не знайдено, а Михайло Ковалинський у біографії філософа написав, що той побачив світ «в селе Чернухах в 1722 году». Отже, даних про день і місяць народження Г. Сковороди тут немає, і повна дата була невідома аж до 1922 р. Тільки в ювілейний рік (200-річчя з дня народження філософа) перекладач Петро Пелех віднайшов у листі до М. Ковалинського від 22 листопада 1763 р. розповідь про те, як провів день свого народження Григорій Савич. Ця автобіографічна вказівка є й досі єдиним документом, що засвідчує дату народження Григорія Савича Сковороди.

Вивчаючи життя і спадщину Г. Сковороди, бачимо що його життя припало на час, коли було зруйновано Козацьку державу, уводилось кріпосне право, а українські землі були остаточно інкорпоровані до складу російської імперії. Більша частина козацької старшини не лише не опиралась цьому, але і завзято сприяла, прагнучи зрівнятись у привілеях з російськими дворянами-кріпосниками. Староукраїнська книжна мова була витіснена як літературна російською. В цю складну, суперечливу добу жив і творив великий український філософ Григорій Сковорода (1722 – 1794 рр.). Поет у своїх байках, притчах, діалогах протестує проти такого поглинання московією українських земель вдаючись до алегорій та символів.

Учення Григорія Сковороди допомагають нам жити та боротися за перемогу, за право бути собою, адже філософ залишив нащадкам феноменальну духовно-педагогічну спадщину, що не втрачає своєї актуальності і в наш час. У ході 41 сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, яка відбулась у листопаді 2021 р., ухвалено рішення про включення до Календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди. На знак цього у дворі Меморіального музею Г.С. Сковороди встановлено бронзову дошку із логотипом ЮНЕСКО. На дошці зображено Сковородинівський фонтан «Нерівна всім рівність».

Старший науковий співробітник науково-дослідного відділу «Меморіальний музей Г.С. Сковороди»               І.В. Більченко