Новини

До уваги відвідувачів!

Повідомляємо, що в зв'язку з карантинними обмеженями, ми продовжуємо приймати відвідувачів лише в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» до 30 квітня 2021 р

ІВАН МИХАЙЛОВИЧ ДОЛГОРУКОВ (7(18).04.1764 – 4(16).12.1823) – КНЯЗЬ, ДЕРЖАВНИЙ І СУСПІЛЬНИЙ ДІЯЧ, ПОЕТ, ДРАМАТУРГ, МЕМУАРИСТ, КРАЄЗНАВЕЦЬ, ЗАЛИШИВ ОПИС ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВА

Народився 18 квітня (7 квітня за ст.ст.) 1764 р. у Москві, в родині статського радника князя М. І. Долгорукова та Г. М. Строганової. Належав до древнього роду, який, за родинними легендами, вів початок від князя Михайла Всеволодовича Чернігівського (Рюриковича), який у 1206 р. був переяславським князем. Власне князі Долгорукі (згодом Долгорукови) відомі у родословниках з ХV ст. й походили від князя Івана Андрійовича Оболенського, прозваного за свою мстивість «Довгоруким».

На Благовіщення архангел Гавриїл одмикає землю

Святкують Благовіщення 7 квітня. Це таке велике свято, що й пташка гнізда не в’є. До Благовіщення не можна чіпати землю, бо вона відпочиває і сили набирається. У давнину казали, що цього дня Господь благовістить землю й розкриває її для сівби. «Як задзвонять вечором на всюношну, і на всюношні – на див’яті пісьні канона  - заспівають: «Благовістуй земле радосьть, радость велію, хваліте небеса божію славу» - і як заспівають цей препєв, то то архангил Гавриїл одмикає землю. І од того часу зачинає земля давати растєніє всякого зела. На Воздвижения замикається земля от всяких ростєній, а на Благовіщення – одмикається» (А. Кримський, село Колодисте, нині Тальнівський район, Черкащина). Основна ідея свята – пробудження землі і скритого в ній життя.  Господині вважають Благавіщення особливо сприятливим для висівання насіння капусти. Проте цей день є несприятливим для народження тварин. Селяни твердо вірять, що з благовісного теляти чи ягняти добра не ждати; благовісне яйце буде обов’язково розбовтком або з нього вилупиться калічне курча – тому й не підсипають під квочку яєць, знесених цього дня. Про погоду кажуть, що на Великдень вона буде такою самою, як і на Благовіщення.

XІ-ХІІ ЛУНЬОВСЬКІ ЧИТАННЯ

25 березня 2021 р. у м. Харкові відбулася наукова конференція «XІ-ХІІ ЛУНЬОВСЬКІ ЧИТАННЯ» «Музейні будівлі та примузейний простір». Вона була організована такими науковими установами: Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна історичний факультет, кафедра історіографії, джерелознавства та археології, Центр краєзнавства імені академіка П. Т.Тронька, Асоціація музеїв вищих навчальних закладів міста Харкова.

До уваги відвідувачів!

Повідомляємо, що в зв'язку з посиленням карантинних обмежень з 21 березня по 9 квітня 2021 р. прийом відвідувачів відбуватиметься лише в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Запрошуємо взяти участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України»

Запрошуємо взяти участь у роботі Всеукраїнської наукової конференції «Дослідження, збереження та популяризація пам’яток історико-культурної спадщини України», яка відбудеться 14 квітня 2021 р. у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» (м. Переяслав, Київська область) в онлайн-режимі на інтернет-платформі Google Meet.

Делегація НІЕЗ «Переяслав» відвідала Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка.

16 березня 2021 р. делегація Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відвідала Золотоніський краєзнавчий музей імені М. Ф. Пономаренка. Музей розташований на теренах Золотоніщини – одного з найдавніших мікрорегіонів історичної Переяславщини, що добре відображено в його експозиції. Численні археологічні пам’ятки епохи Київської Русі та доби козацтва яскраво засвідчують приналежність цієї території до Переяславського князівства та Переяславського полку.

ВІРА СИНИЦЯ (КРАВЧЕНКО) НАРОДНА ВІРШОТВОРКА - З СЕЛА ДЕМЯНЦІ

В Україні лише нещодавно в колі літературознавців було представлено ім’я несправедливо забутої народної української письменниці Марусі Вольвачівни (17.03.1841 р. – 1903-1910 рр.) з Харківщини. Її загадкову постать порівнюють з фата-морганою, а творчість з подихом вітру. Не збереглося жодного її фото, або хоч портрету. Але лишились її твори – поезія, п’єси, оповідання, деякі згадки її сучасників-колег.

10 БЕРЕЗНЯ – 160 РОКІВ ВІД ДНЯ СМЕРТІ ТАРАСА ГРИГОРОВИЧА ШЕВЧЕНКА

Поховали... тихесенько

Україна плаче,

Поховали дух великий

І серце горяче;

Поховала наша мати

Найкращого сина, —

«Вічню пам'ять» заспівала

Уся Україна.

(В. Кулик «На смерть Шевченка»)

 

Тарас Григорович Шевченко прожив лише 47 років. З них 34 роки провів у неволі: 24 роки – під ярмом кріпацтва й понад 10 років – у найжорсткіших умовах заслання.

ДО УВАГИ ВІДВІДУВАЧІВ!

Повідомляємо, що 8 березня 2021 року, музеї заповідника, що розташовані на території міста, будуть відчинені для відвідувачів із 9.00 до 17.00 (групи до 5 осіб).