22 ЛИСТОПАДА У ПЕРЕЯСЛАВІ Т. ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ПРИСВЯТУ ДО ПОЕМИ «ЄРЕТИК»

Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. 

Поема «Єретик», яку Т. Шевченко писав восени 1845 р. у селі Маріїнському (датував 10 жовтня), а початок-присвяту трохи пізніше – 22 листопада 1845 р. у Переяславі, присвячена чеському і словацькому філософу, історику, діячу національного відродження Павлу-Йосефу Шафарику, про якого чимало розповідав поетові вчений-славіст О. Бодянський. Головним героєм поеми виступає національний герой Чехії Ян Гус. У деяких рукописних списках поема ще називалась «Іван Гус». За свідченням В. Білозерського, «Шафарик, читаючи оце послання Шевченкове, плакав вдячними сльозами».

Поема з її посвятою стала найповнішим виявом поглядів Т. Шевченка на слов'янство як сім'ю рівноправних народів, «дітей старих слов'ян», які мають усвідомити цю єдність і вкупі вести боротьбу проти колоніальної залежності від різних «господарів» за своє національне, політичне, соціальне, релігійно-духовне відродження.

Ідея "Єретика" єднає Гуса–Шафарика–Шевченка. Вона підсилюється образом слов'янського моря як символу братерства слов'янських народів.

У своєму творі, поставивши за приклад дії Яна Гуса, Т. Шевченко закликає слов'ян до єдності, до зближення на шляху спільної боротьби з іноземними загарбниками. Поет добре відгукується про видатних людей слов'янства, які своєю працею і боротьбою служили справі єднання і дружби народів.

Ця полум’яна присвята досі хвилює і наснажує душу:

Слава тобі, любомудре,

Чеху-слав’янине!

Що не дав ти потонути

В німецькій пучині

Нашій правді. Твоє море

Слав’янськеє, но́ве!

Затого вже буде повне,

І попливе човен

З широкими вітрилами

І з добрим кормилом,

Попливе на вольнім морі,

На широких хвилях.

Слава тобі, Шафарику,

Вовіки і віки!

Що звів єси в одно море

Слав’янськії ріки!

Постать Яна Гуса захоплювала Т. Шевченка як живе втілення мужності, незалежності, сили переконань, великої віри в народ і його правду, як втілення рис характеру, які хотів бачити автор у своїх сучасників.

Завідувач НДВ «Музей «Заповіту» Т. Г. Шевченка»                                                     Н. Кухарєва

• Title Title
•