14 ГРУДНЯ ВИПОВНИЛОСЯ 75 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАЛЕНТИНИ ОЛЕКСІЇВНИ ПЕТРАШЕНКО (14.12.1950–14.12.2006) – ВІДОМОГО ФАХІВЦЯ ЗІ СЛОВʹЯНСЬКОЇ ТА ДАВНЬОРУСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЇ, ДОСЛІДНИЦІ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʹЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

14 ГРУДНЯ ВИПОВНИЛОСЯ 75 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВАЛЕНТИНИ ОЛЕКСІЇВНИ ПЕТРАШЕНКО (14.12.1950–14.12.2006) – ВІДОМОГО ФАХІВЦЯ ЗІ СЛОВʹЯНСЬКОЇ ТА ДАВНЬОРУСЬКОЇ АРХЕОЛОГІЇ, ДОСЛІДНИЦІ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМʹЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Історичний календар. Особистості Перегляди: 154

Валентина Олексіївна Петрашенко (Тимченко) народилася 14 грудня 1950 р. у с. Чемер Олишевського р-ну Чернігівської обл. Закінчила з відзнакою історичний факультет (вечірнє відділення, кафедру археології та музеєзнавства) Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1969–1975).

Працювала в Інституті археології АН УРСР (нині – ІА НАН України) все життя, починаючи зі студентських років (1973–2006): спочатку лаборантом, потім – молодшим та старшим науковим співробітником відділу давньоруської та середньовічної археології, ученим секретарем Спеціалізованої вченої ради для захисту докторських дисертацій (1991–2002). Навчалася в аспірантурі Інституту археології (1978–1981), після якої захистила дисертацію на звання кандидата історичних наук на тему: «Лісостепове Правобережжя Подніпров’я у VIII–Х ст.» (1982).

Ще студенткою брала участь у роботі Зарубського загону Канівської експедиції ІА АН УРСР (під керівництвом Є. В. Максимова) (1969), у розкопках таких відомих археологічних пам’яток зарубинецької культури як Пилипенкова Гора у Каневі та Бабина Гора біля Бучака, на правому березі Дніпра. З першої експедиції Валентина Олексіївна полюбила неймовірну природу та історію Дніпровського Правобережжя – Канівські гори, Дніпро та унікальні археологічні пам’ятки Придніпров’я.

В. О. Петрашенко була діяльним польовим дослідником – впродовж більш ніж 20 польових сезонів вона очолювала близько 30 археологічних експедиції або загонів, вивчаючи пам’ятки Середньої Наддніпрянщини. Як згадували її колеги й учні: колосальний досвід вченого «дав змогу успішно досліджувати складні багатошарові пам’ятки та робити оперативні публікації за отриманими матеріалами. Вона ніколи не цуралася взяти на розкопі лопату й розчистити пічку, житло чи яму, і цей особистий приклад надихав інших учасників експедиції на невтомну працю, допомагав студентам-практикантам засвоїти нюанси та делікатність процесу археологічних розкопок. Бездоганна й чітка організація як процесу самих розкопок, так і експедиційного побуту завжди приваблювала колег Валентини Олексіївни до її виїздів у поле» [Козюба, 2007]. Зокрема нею проведено дослідження багатошарового городища Монастирок на Канівщині (разом з Є.  В. Максимовим) (кінець 1970 – початок 1980-их рр.), за результатами яких було підготовлено монографію «Славянские памятники у с. Монастырек на Среднем Днепре» (1988). Досліджувалось Ходосівське поселення VІІІ–ІХ ст. на Київщині (1985, 1987–1989), давньоруське поселення в ур. Попове Поле у с. Григорівка (1986–1989), поселення VІІІ–ХІV ст. в ур. Рожана Криниця біля с. Бучак (1990, 1991) та поселення в ур. Ревутове поблизу с. Григорівка (1993, 1994). Науковець провела археологічні розвідки в басейні р. Віта в Київській обл. (1991), в результаті якої було каталогізовано понад 300 пам’яток: у світ вийшла монографія «Археологічні пам’ятки басейну р. Віти у Київському Подніпров’ї» (1993).

Масштабна маршрутна розвідка на узбережжі Канівського водосховища, вздовж обох берегів Дніпра, в т.ч. й на Переяславщині, була здійснена В. П. Петрашенко з колегами у 1994 році. Ці роботи дозволили обстежити 281 пам’ятку археології, закартографувати їх та надати детальну ландшафтно–топографічну характеристику їх місць розташування. За результатами розвідок було опубліковано систематизований каталог пам’яток узбережжя Середнього Дніпра на час вже після затоплення значної частини території водами водосховища. Книга вийшла під назвою «Узбережжя Канівського водосховища (каталог археологічних пам’яток)», автори В. О. Петрашенко, В. К. Козюба (1999). До каталогу увійшла значна частина різнотипних та різночасових пам’яток Переяславщини зосереджених вздовж борової тераси Дніпра. Присутній короткий огляд археологічних досліджень пам’яток згаданої території, починаючи з перших післявоєнних розкопок 1940-их рр. і до робіт експедиції Переяслав-Хмельницького історико-культурного заповідника у 1990-их рр. Важливою рисою даної монографії є те, що в ній взято до уваги не лише існуючі об’єкти, а й затоплені водами Канівського водосховища, наведена історія досліджень цих пам’яток. Якийсь час учасники експедиції та археологи Переяславського заповідника співпрацювали в обробці виявлених матеріалів та безпосередньо виїздили разом у розвідку по лівобережних пам’ятках Дніпра.

Науковий доробок Валентини Олексіївни висвітлений нею у понад 100 працях: кількох монографіях, розділах у колективних монографіях, численних статтях. Вивченню матеріальної культури середньовічних сільських поселень VІІІ–Х ст. дослідницею присвячені великі розділи відомих колективних монографій «Південноруське село ІХ–ХІІІ ст.» (1997) та «Село Київської Русі» (2003), а також значна кількість статей. Ґрунтовне дослідження технології виготовлення та хронології слов’янської кераміки В. О. Петрашенко здійснила у монографії «Слов’янська кераміка VІІІ–ІХ ст. лісостепового правобережного Подніпров’я» (1992) та декількох статтях. Проблеми житлобудування та внутрішньої забудови садиб у слов’янський та давньоруський час, демографічні питання, реконструкції давньоруського ландшафту проаналізовані вченою у розділі «Архітектура поселень у слов’янський та давньоруський час VІІІ–ХІІІ ст.» колективної монографії «Давні поселення України» (2005), у статті «Древнерусское село по материалам поселений с. Григоровка» (2005) та ін. Проблемним питанням археології та історії літописних племен присвячена низка статей науковця – «Формування культури типу Луки Райковецької у Середньому Подніпров’ї» (1999); «Волинцевська культура на Правобережному Подніпров’ї (за матеріалами Ходосівського поселення)» (1989) тощо. Розроблені дослідницею наукові проблеми продовжили виходити у світ окремими статтями за сприяння і у співавторстві з колегами й після її передчасної смерті.

Охорону археологічних пам’яток дослідниця приймала близько до серця. Вона працювала у Київській та Черкаській обласних організаціях Українського товариства пам’яток історії та культури (УТОПІК). У 1994 р. було створено Трахтемирівський історико-культурний заповідник. У його створенні, розбудові та подальшій роботі Валентина Олексіївна брала найактивнішу участь. Для популяризації охоронних проблем історико-археологічної спадщини цієї унікальної території нею разом із Є. В. Максимовим було видано книгу «Трахтемирів. Подорож у давнину» (2001).

В. О. Петрашенко померла у віці 56 років 14 грудня 2006 р. у с. Тарасівка Київської обл.

Вибрані праці В. О. Петрашенко:

  1. Петрашенко В.О., Максимов Є.В. Городище Монастирок VІІІ–ХІІІ ст. на Середньому Дніпрі. Археологія. 1980. 33. С. 3–20.
  2. Петрашенко В.А., Максимов Є.В. Славянские памятники у с.Монастырек на Среднем Днепре. К., 1988.
  3. Петрашенко В.О. Слов’янська кераміка VIII–ІХ ст. правобережжя Середнього Подніпров’я. К., 1992.
  4. Петрашенко В.А. Керамика ІХ–ХІІІ вв. Среднего Поднепровья. Древнерусская керамика. М., 1992. С.7–
  5. Петрашенко В.О. Орнаментація слов’янської кераміки Середнього Подніпров’я у VІІІ–ІХ ст. Українське гончарство. К.; Опішня, 1993. 1. С. 196–202.
  6. Петрашенко В.О., Козюба В.К. Узбережжя Канівського водосховища (каталог археологічних пам’яток). К., 1999
  7. Петрашенко В.О. Формування культури типу Луки Райковецької у Середньому Подніпров’ї. Етнокультурні процеси у Південно-Східній Європі в І тисячолітті н. е. К.-Львів, 1999. С. 230–239.
  8. Петрашенко В.О. Давньоруське село за матеріалами поселення в Канівському Подніпров’ї. Археологія. 1999. № 2. С. 60–77.
  9. Петрашенко В.О. Соціально-історична характеристика укріплених поселень VIII–X ст. (за матеріалами городища Монастирок). Давня і середньовічна історія України. Кам’янець-Подільський, 2000. С. 228–237.
  10. Петрашенко В.О. Середнє Подніпров’я на порозі утворення Києворуської держави. Етногенез та рання історія слов’ян: нові наукові концепції на зламі тисячоліть. Львів, 2001. С. 181–187.
  11. Петрашенко В.О. Максимов Є.В. Трахтемирів. Подорож у давнину. К., 2001.
  12. Петрашенко В.О. Хронологія та походження середньодніпровської кружальної кераміки VІІІ–початку ХІ ст. Дружинні старожитності Центрально-Східної Європи VІІІ–ХІ ст. Матеріали Міжнародного польового археологічного семінару. Чернігів, 2003. С. 125–132.
  13. Петрашенко В.О. Житла та внутрішня забудова садиб давньоруських поселень Київської Наддніпрянщини. Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 2003. 14. С. 92–100.
  14. Петрашенко В.О. Заповідники Канівщини очима археолога. Проблеми давньоруської та середньовічної археології. К., 2010. 1. С. 555–558. (серія «Археологія та давня історія України»).
  15. Петрашенко В.О. Соціальна та етнічна характеристика південноруських неукріплених поселень. Проблеми давньоруської та середньовічної археології. К., 2010. 1. С. 559–562. (серія «Археологія та давня історія України»).

Джерела:

  • Вовкодав С., Юрченко О. Історія досліджень археологічних пам’яток Переяславщини: історіографічний аспект. Український історичний збірник. Вип. 16. 2013. С. 267–280. С. 277.
  • Козюба В. К. Світлої пам’яті Валентини Олексіївни Петрашенко. Археологія. 2007. № 1. С. 115–117.
  • Козюба В.  До 60-річчя Валентини Олексіївни Петрашенко. Археологія. 2011. № 1. С. 133–138.
  • Петрашенко Валентина Олексіївна. Національний університет ім. Тараса Шевченка/ URL: http://www.archaeology.univ.kiev.ua /home/index.php?option=com_content&view=category&id=453&Itemid=101.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                                                                      Г. М. Бузян

View the embedded image gallery online at:
https://niez.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96/3314-14-hrudnya-vypovnylosya-75-rokiv-z-dnya-narodzhennya-valentyny-oleksiyivny-petrashenko-14121950-14122006-vidomoho-fakhivtsya-zi-slov-yanskoyi-ta-davnoruskoyi-arkheolohiyi-doslidnytsi-arkheolohichnykh-pam-yatok-pereyaslavshchyny.html#sigProId69466c0f33