28 ЛЮТОГО ВИПОВНЮЄТЬСЯ 70 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НІНИ ВАСИЛІВНИ ГРУКАЧ (28.02.1955-05.05.2019) – КОЛЕГИ-МУЗЕЄЗНАВИЦІ, ДОСЛІДНИЦІ ЕТНОЛОГІЇ, КУЛЬТУРНОГО ДІЯЧА ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Ніна Василівна народилася 28 лютого 1955 р. в м. Переяславі-Хмельницькому (м-н Підварки) Київської області. Зростала в родині з проукраїнським настроєм, де шанувалися культура та традиції рідного краю. Батько – Василь Манжула, знаний тесля і столяр, мати – Марія Кіндратівна, все життя пропрацювала завідувачкою магазину. За спогадами знайомих це була щиросердна, добра родина, завжди готова прийти на поміч.

Вищу освіту Н.В. Грукач здобула в Черкаському державному педагогічному інституті за спеціальністю «Українська мова і література» (1977 р.).

Роботу в Переяслав-Хмельницькому історичному музеї розпочала 10 квітня 1974 р. з посади екскурсовода, 4 січня 1976 р. переведена на посаду старшого наукового співробітника. 1978 р. звільняється, працює в іншій організації, не дотичній до сфери культури. Через два роки (1980 р.) повертається на роботу до Переяслав-Хмельницького історико-культурного заповідника на посаду молодшого наукового співробітника, з 1 серпня 1984 р. до звільнення 1 серпня 1994 р. працює на посаді старшого наукового співробітника в Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Даний період став найбільш плідним в професійній діяльності Ніни Василівни.

В цей час науковцями реалізується ідея М.І. Сікорського по створенню низки тематичних музеїв на території Музею просто неба. Експозиції Музею хліба, Музею народного сухопутного транспорту, Музею «Поштова станція», Музею українських обрядів, Музею історії українського одягу Середньої Наддніпрянщини, Музею космосу, а також громадського музею А.С. Малишка в Обухівському р-ні Київської обл. були створені за участю Н.В. Грукач. Одночасно вона брала участь і у перевезенні та складанні об’єктів у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини, серед них школа з с. Студеники Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл. (Музей українських обрядів), хата з с. Кунцеве Новосанжарського р-ну Полтавської обл. (хата селянина хлібороба) та ін.

Не менш активно вона брала участь і в експедиціях до Полтавської, Черкаської, Чернігівської, Київської областей (їх була незліченна кількість упродовж 1970–1980-их рр.), в яких крім збору експонатів записувала фольклор та обрядові традиції досліджуваного краю. З метою поповнення експозиції Музею космосу здійснила відрядження до Зоряного містечка в Центр підготовки космонавтів ім. Ю. Гагаріна. З цією ж метою, але вже поповнення новими надходженнями експозиції Музею-діорами, відвідувала студію ім. Грекова (Москва).

Друга половина 80-их років ХХ ст. стала важливою віхою в історії українського відродження, зокрема, і в музейній справі. Україною прокотилася хвиля національного самоусвідомлення, з’явилася потреба в збереженні та популяризації культурної спадщини. Музеї стали місцем не лише зберігання експонатів, але й активного залучення громадськості до діалогу про українську історію, звичаї та обряди. Ніна Василівна обрала шлях дослідниці та активної популяризаторки українських традицій на теренах рідної Переяславщини. Як справжній ідейний лідер місцевої музейної спільноти, вона організувала проведення у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини ряду етнографічних свят: «Зелена неділя», «Народне весілля», «Веснянки», «Женитьба комина» (в актовому залі педінституту), «Колядки та щедрівки» (в будинку культури). Всього 21 захід, до кожного з яких написала сценарії. Крім підготовки матеріалу, брала активну особисту участь у проведенні обрядових дійств.

В організаціях міста та району Н.В. Грукач, популяризуючи традиційну звичаєвість, читала лекції на обрядову тематику, зокрема «Календарні обряди і звичаї Середнього Подніпров’я». Була одним з найкращих екскурсоводів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини.

Наступний важливий етап в професійній діяльності Ніни Василівни – створення Музею українських народних звичаїв та традицій Середньої Наддніпрянщини (1990 р.). Н.В. Грукач розробила структурний та тематико-експозиційний плани майбутньої експозиції. Незважаючи на труднощі, разом з однодумцями (Н. Захарчук, Г. Козій, Л. Чередніченко, Г. Бузян та ін.) взяла активну участь в максимальній реалізації своїх ідей під час створення експозиції.

Н. В. Грукач є автором низки наукових публікацій на етнографічну тематику. Серед них на особливу увагу заслуговують: «Язичницька символіка літніх календарних свят в Середній Наддніпрянщині», «Формування експозиції «Традиційні народні обряди» в Переяслав-Хмельницькому музеї народної архітектури та побуту», «Провідна роль баби-повитухи в родильному обряді Середньої Наддніпрянщини», «Барви українського весілля (Переяславська замальовка)».

На основі колекції жіночих сорочок з фондів НІЕЗ «Переяслав» створила «Альбом народної вишивки зі зразками описів узорів», який на сьогодні потребує подальшого опрацювання та видання на загал.

Ніна Василівна була справжнім неформальним лідером колективу, людиною, яка запалювала інших своїми ідеями та невичерпним ентузіазмом. Її здатність організовувати роботу однодумців, створювати позитивну атмосферу для співпраці були незамінними. Крім того, вона була моральною опорою для своїх колег. В моменти труднощів і стресу, саме до неї звертались за підтримкою, адже вона завжди знала як підбадьорити і заспокоїти, а її поради були мудрими і зваженими.

Ніна Василівна Грукач була тією особистістю, яка змінює світ навколо себе. А її захоплення українською культурою та традиціями стало не лише професійним покликанням, а й життєвим призначенням.

Вибрані праці Н.В. Грукач

1. Барви українського весілля (Переяславська замальовка) / Українська народна естетика/ Жам М.І., Легенький Ю.Г., Сікорський М.І. – Київ.: ДАЛПУ, 1996. – С. 179-190.
2. Язичницька символіка літніх календарних свят в Середній Наддніпрянщині // Тези всеукраїнської наукової конференції «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури». – м. Переяслав-Хмельницький, 21-23 вересня 1992 р. – С. 122-124.
3. Провідна роль баби-повитухи в родильному обряді Середньої Наддніпрянщини // Тези всеукраїнської наукової конференції «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури». – м. Переяслав-Хмельницький, 28-30 вересня 1994 р. – С. 72-73.

Молодший науковий співробітник                                                                 Світлана Захарченко