Микола Данилович Шавейко – науковий співробітник, завідувач науково-дослідного відділу Переяслав-Хмельницького історичного музею (згодом – Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника), був незамінним фотографом музею, учасником археологічних розкопок у Переяславі 1960 – початку 1970-их рр.
Він народився 17 липня 1924 р. у с. Піщане Гельмязівського (нині – Золотоніського) р-ну Черкаської обл. З початком війни навчався в Астраханському піхотному стрілково-мінометному училищі, з якого пішов на фронт. Взимку 1942 р. був поранений. Лікування, реабілітацію та протезування проходив у Астраханському госпіталі: у нього були ампутовані обидві стопи і частина гомілкових кісток, на одній руці не мав жодного пальця, а на другій – мав лише одного великого, інші після відмороження були покалічені. Поранення дістав у бою, цілу ніч з перебитими ногами при 30-градусному морозі повз із поля бою до своїх. Ходив на двох протезах. Отримав інвалідність першої групи. Микола Данилович був нагороджений Орденом Вітчизняної війни І ступеня (1985), численними медалями (1946-1988).
Перебуваючи на реабілітації у Астраханському госпіталі, закінчив бухгалтерські курси (1945). Навчався на курсах фотографів. Оскільки мав неповну середню освіту, повернувся до навчання у Піщанську середню школу, де закінчив 10-й клас (1951). Поступив на історичний факультет Київського педагогічного інституту ім. Горького (1951-1955). З 1955 по 1960 рр. викладав історію у переяславській середній школі №3.
5 березня 1960 р. перейшов на роботу до Переяслав-Хмельницького історичного музею. Працював спочатку науковим співробітником, з 1 січня 1973 р. переведений на посаду старшого наукового співробітника, і весь цей час він опікувався експозицією археологічного відділу – Археологічним музеєм. Із липня 1974 р. М. Шавейко був призначений на посаду завідувача відділу Музею-діорами «Битва за Дніпро в районі Переяслава-Хмельницького», відкриття якого відбулося у 1975 р. У 1983 р. звільнений у зв’язку з виходом на пенсію.
6 березня 1960 р., у той день коли М. Д. Шавейко був призначений науковим співробітником «Археологічного музею», він був відряджений на 1 день у с. Піщане – свого рідного села, для збору експонатів. Під час обходу обійсть своїх земляків-односельців Микола Данилович виявив у дворі місцевої жительки незвичну металеву посудину, у якій вона готувала їжу поросяті. Жінка розповіла, що посудину знайшов її чоловік, який працював бульдозеристом на торфорозробках неподалік села. М. Д. Шавейко запропонував передати незвичайний «казан» у дар музею, але жінка відмовилася. Переговори закінчились домовленістю, що непоступливій господині музей придбає на заміну нову місткість для господарства, а саме – сучасний тазик, а знайдену чоловіком посудину передасть Переяслав-Хмельницькому історичному музею. Таким чином, восени 1960 р. лутерій, куплений за 225 крб., був переданий до Переяслав-Хмельницького історичного музею. У наступному 1961 р. поряд з попередньою знахідкою на гл. 1,5 м тим же екскаваторником було знайдено ще 14 бронзових посудин. Місце сенсаційної знахідки на торфовищі по свіжих слідах дослідили археологи Київського Державного історичного музею й опублікували всі знайдені 15 посудин як Піщанський скарб античних «бронз» V ст. до н.е. Лутерій, незважаючи на спроби столичних музейників приєднати його до решти знайдених посудин скарбу, залишився у Переяславі й посів почесне місце в експозиції Археологічного музею. Дивовижна історія випала на долю бронзового лутерію – великої чаші, прикрашеної ручками художнього лиття. Витвір античних майстрів разом з іншими виробами потрапив далеко на північ, по загадковому для цивілізованих греків варварському Борисфену і потонув у торф’яних болотах р. Супою. Сама знахідка і обставини її виявлення стали музейною легендою і зробили Миколу Даниловича відомим у колі колег-музейників.
Із 5 серпня по 9 вересня 1960 р. у Переяславі працювала Переяслав-Хмельницька комплексна древньоруська експедиція у складі начальника експедиції Р. О. Юри (Інститут археології АН УРСР), замісника начальника експедиції М. І. Сікорського (Переяслав-Хмельницький історичний музей), старшого наукового співробітника Ю. С. Асєєв (Інститут теорії та історії архітектури і будівництва), старшого архітектора О. К. Козіна (Відділ вивчення народної творчості і історії українського мистецтва Академії будівництва і архітектури УРСР), студент Київського художнього інституту В. Г. Погрібний. Від переяславського музею в розкопках брали участь наукові працівники Євдокія Сергіївна Нестеровська, Михайло Іванович Жам та Микола Данилович Шавейко. Роботи експедиції були націлені на проведення досліджень решток комплексу кам’яних споруд, розкритих у 1955-1956 рр. та восени 1959 р. Відкриті під бастіоном ХУІІІ ст. залишки двох стін, складених з каменю та плінфи, які розрізали впоперек стародавній вал дитинця, з проїздом між ними, вимощеним підтесаними брилами каміння, виявилась кам’яними воротами, названими авторами розкопок «Єпископськими». М. Д. Шавейко виконав значну частину роботи по фотофіксації досліджень пам’ятки та учасників розкопок.
У 1961 р. Переяславська давньоруська експедиція ІА АН УРСР працювала у Переяславі з 24 серпня по 30 вересня. У складі експедиції того року перебували Р. О. Юра (керівник), М. І. Сікорський (замісник), науковці переяславського музею М. Д. Шавейко та М. І. Жам, старший лаборант Інституту археології А. І. Кубишев, студенти Київського художнього інституту О. В. Касіян та В. А. Орлов. Було закладено розкоп у садибі №25 розміром 10х5 м. Але очікуваного відкриття давньоруської споруди не відбулося. Натомість було відкрито залишки глинобитних печей, не визначеного датування (ймовірно, черняхівської культури або давньоруського часу) та залишки дерев’яних клітей оборонного валу дитинця. Не вдалося розкрити також гаданого продовження кам’яної стіни єпископського двору, яка відходила від Єпископських воріт. Деталі цих досліджень були зафіксовані на світлинах, виконаних М. Д. Шавейком.
У 1962 р. роботи експедиції були продовжені, адже напередодні, восени 1961 р. М. І. Сікорським численними шурфуваннями виявлені розвали будівельних решток на нових місцях дитинця, неподалік Михайлівської церкви. Польові роботи тривали з 6 вересня по 18 жовтня, основний кістяк експедиції складали науковці, які досліджували Єпископські ворота – Р. О. Юра, Ю. С. Асєєв, М. І. Сікорський, допомагали їм працівники Переяславського історичного музею Є. С. Нестеровська, М. Д. Шавейко та студентка Художнього інституту Н. С. Вавіна. Були закладені розкопи та шурфи по вул. Радянській 15, 19 та 26. На садиб №26 у невеликому розкопі 4х3 м, доведеному до глибини 3,6 м, невдовзі були розчищені фундамент та кладка стіни, складені з плінфи на розчині цем’янки, датовані дослідниками ХІ ст. Проведені дослідження дозволили зробити висновок про належність відкритих залишків світській споруді кінця ХІ ст., а саме т.зв. «Єпископському палацу». Це була прямокутна в плані будівля розміром 18,2х11 м, з двома приміщеннями, залишками водопроводу та мозаїками. Роботу фотографа цих унікальних розкопок знову взяв на себе М. Д. Шавейко.
У 1960 – на початку 1970-их рр. переяславський музей достатньо активно проводив дослідження курганів, у яких брали безпосередню участь М. І. Сікорський, А. П. Савчук, М. Д. Шавейко, М. І. Жам. Було розкопано курган «Ємцева могила» біля с. Єрковці, де відкрито два поховання бронзового віку, одне з яких виявилося колективним: в одній великій могильній ямі знаходились кістяки трьох небіжчиків, тіла яких були посипані вохрою. Розкопано курган біля с. Пологи Вергуни. Поблизу с. Харківці досліджено два кургани, під насипом одного з них («Урашня») виявлено дитяче поховання епохи бронзи.
У 1966 р. силами музею під науковим керівництвом А. П. Савчука розкопаний курган «Хрест» (у звіті помилково названого А. П. Савчуком «Виблою могилою»). У ньому виявлено поховання пізньої бронзи, яке вирізнялося серед решти: на дні надзвичайно глибокої ями (2,7 м) знаходився скорчений кістяк небіжчика незвично високого зросту (до 2 м), який був розміщений у дерев’яній овальній конструкції – труні з колоди дерева, своєрідного саркофага (розміром 2х1 м). З огляду на близькість до створюваного музею просто неба, було вирішено пристосувати його для музейного огляду – ідейним натхненником та практичним рушієм проекту виступив М. І. Сікорський. Не втрачаючи часу, реставратори музею вже під час розкопок над поховальною ямою звели дерев’яне перекриття, а згодом відновили насип, спорудивши капітальні залізобетонні конструкції. Таким оригінальним способом розкопаний археологічний об’єкт був збережений і музеєфікований. Етапи цієї роботи були зафіксовані у звіті про розкопки кургану А. П. Савчуком. У відновленні насипу кургану брали участь багато працівників музею, адже робити все доводилося вручну. Припускаю, що фото розкопок та музеєфікації кургану належать А. Савчуку та М. Шавейку.
Багато цікавих світлин М. Д. Шавейка на краєзнавчу тематику, працівників музею залишилося у фототеці фондів заповідника.
Микола Данилович брав активну участь у створенні експозиції Музею-діорами. Радо водив екскурсії у музеї, яким керував впродовж 1975–1983 рр. Сила волі чоловіка, який незважаючи на складну інвалідність, проявляв неабияку активність, життєрадісність, оптимізм з притаманним його характеру почуттям гумору, вражали, викликали повагу та захоплення. Держава відзначила М. Д. Шавейка почесним званням «Заслужений працівник культури Української РСР» (Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 30 березня 1979 р.).
Помер Микола Данилович Шавейко 28 квітня 1992 р. на 68 році життя, похований у Переяславі.
Джерела та література:
- Бузян Г.М. М. І. Сікорський – археолог. Михайло Іванович Сікорський: творець історії, хранитель часу. Переяслав-Хмельницький, 2013. С. 139-183.
- Бузян Г.М. М. І. Сікорський та археологія Переяславщини 50-80-х років ХХ ст. ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Зб. наук. ст. Вип. 12 (14). С. 64-88.
- Махінчук М.Г. Переяславський скарб Михайла Сікорського: Художньо-документальна повість / Вступ. ст. Л.І. Андрієвського. К.: Криниця, 2005. С. 62-66.
- Нариси з історії музеїв Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» / відп. ред. С.М. Вовкодав. Переяслав – Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута»», 2023. С. 74-75.
- Ганіна О.Д. Античні посудини з торфовища на р. Супій. Археологія. Т. ХVІ. С. 195-198.
- Ревега В. Філателістичне зібрання поштових марок М. Д. Шавейка у фондовій колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Ніжинська старовина. Вип. 25(28). С. 135-141.
-
М. Д. Шавейко. 1970-ті рр. М. Д. Шавейко. 1970-ті рр.
-
М. Д. Шавейко з екскурсійною групою в експозиції зброї біля Музею-діорами. Світлина 1970-их рр. М. Д. Шавейко з екскурсійною групою в експозиції зброї біля Музею-діорами. Світлина 1970-их рр.
-
Бронзовий лутерій скіфського часу, виявлений М. Д. Шавейком у с. Піщане в 1960 р. Світлина 1980-их рр. Бронзовий лутерій скіфського часу, виявлений М. Д. Шавейком у с. Піщане в 1960 р. Світлина 1980-их рр.
-
М. Д. Шавейко у Астраханському госпіталі. Світлина 14.08.1945 р. М. Д. Шавейко у Астраханському госпіталі. Світлина 14.08.1945 р.
-
М. Д. Шавейко. Світлина 21.05.1954 р. М. Д. Шавейко. Світлина 21.05.1954 р.
-
М. Д. Шавейко. Світлина 1983 р. М. Д. Шавейко. Світлина 1983 р.
-
Експозиція Археологічного музею. Світлина 1960 р. Автор М. Д. Шавейко. Експозиція Археологічного музею. Світлина 1960 р. Автор М. Д. Шавейко.
-
Робочий момент розкопок Єпископських воріт. Світлина 1960 р. Автор М. Д. Шавейко. Робочий момент розкопок Єпископських воріт. Світлина 1960 р. Автор М. Д. Шавейко.
-
Розкопки кургану «Ємцева могила». Світлина 1960-их рр. Автор М. Д. Шавейко. Розкопки кургану «Ємцева могила». Світлина 1960-их рр. Автор М. Д. Шавейко.
-
М. Д. Шавейко з колективом переяславського музею під час святкування Міжнародного дня музеїв. Світлина поч. 1980-их рр. Автор Г. М. Бузян. М. Д. Шавейко з колективом переяславського музею під час святкування Міжнародного дня музеїв. Світлина поч. 1980-их рр. Автор Г. М. Бузян.
-
М. Д. Шавейко з колективом переяславського музею під час святкування Міжнародного дня музеїв. Світлина поч.1980-их рр. Автор Г. М. Бузян. М. Д. Шавейко з колективом переяславського музею під час святкування Міжнародного дня музеїв. Світлина поч.1980-их рр. Автор Г. М. Бузян.
https://niez.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96/3086-100-rokiv-vid-dnya-narodzhennya-mykoly-danylovycha-shaveyka-1924-1992-veterana-muzeynoyi-spravy-uchasnyka-arkheolohichnykh-ta-krayeznavchykh-doslidzhen-pereyaslavshchyny.html#sigProIdd999b1bb7a