24 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 75 РОКІВ МИКОЛІ ТИХОНОВИЧУ ТОВКАЙЛУ – АРХЕОЛОГУ, МУЗЕЄЗНАВЦЮ, ЦЕХ-МАЙСТРУ КИЇВСЬКОГО КОБЗАРСЬКОГО ЦЕХУ, ДОСЛІДНИКУ АРХЕОЛОГІЇ ПЕРЕЯСЛАВА

24 ГРУДНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 75 РОКІВ МИКОЛІ ТИХОНОВИЧУ ТОВКАЙЛУ – АРХЕОЛОГУ, МУЗЕЄЗНАВЦЮ, ЦЕХ-МАЙСТРУ КИЇВСЬКОГО КОБЗАРСЬКОГО ЦЕХУ, ДОСЛІДНИКУ АРХЕОЛОГІЇ ПЕРЕЯСЛАВА

Микола Товкайло народився 24 грудня 1949 р. в с. Коров’є Хмельницької області. Закінчив історичний факультет Київського державного університету ім. Тараса Шевченка, спеціалізувався на кафедрі археології та музеєзнавства (1977-1983).

З 1976 по 1983 р. та протягом 2001 – 2015 рр. працював у Інституті археології НАН України. З 1976 р. брав участь у археологічних експедиціях. Його першою експедицією стала Південно-Бузька під керівництвом Г. Т. Ковпаненко, згодом він перейшов до Миколаївської новобудовної експедиції Інституту археології, очолюваної О. Г. Шапошніковою, у яких пропрацював багато років.

З 1983 р. розпочав трудову діяльність у Переяслав-Хмельницькому історико-культурному заповіднику (з 1999 р. – Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»), спочатку – на посаді старшого наукового співробітника, у 2000-2010 рр. очолював сектор «Постійно діюча археологічна експедиція». З 2015 р. працював на посаді завідувача науково-дослідного сектора Заповідника «Музей кобзарства».

За час роботи в археологічних підрозділах Заповідника М. Т. Товкайло разом з колегами-археологами майже щороку з 1983 по 2015 рр. здійснював археологічні дослідження численних різночасових пам’яток: розкопки культурних нашарувань, житлово-господарських об’єктів та укріплень давнього Переяслава, дослідження поховань Соснівського могильника черняхівської культури, розвідки трипільських поселень Правобережжя Середньої Наддніпрянщини, рятівні дослідження пам’яток узбережжя Канівського водосховища, масштабні багаторічні археологічні розвідки Переяслав-Хмельницького та Яготинського районів, розкопки трипільського поселення Крутуха-Жолоб під Переяславом, вивчення передгородь давньоруського Переяслава, дослідження ґрунтового могильника давньоруського часу в ур. Гора (кар’єр) тощо. Взяв участь у складанні 23 наукових звітів за результатами цих досліджень. Його вклад в археологію Переяславщини впродовж 28 років є неоціненим. Він також здобув неабиякий досвід у музейній роботі, зокрема експозиційній, взявши участь у створенні експозицій Музею хліба, Музею трипільської культури, Археологічного музею тощо.

У ці ж роки Микола Тихонович продовжував досліджувати пам’ятки на берегах Південного Бугу. Красень Півдня України швидкоплинний Південний Буг – давня любов Миколи Тихоновича. Впродовж багатьох років він вивчав численні археологічні пам’ятки Черкащини та Миколаївщини (2000-2008). Наукові відкриття вченого вносять нові уявлення про історичний розвиток цього унікального регіону України. Захисту природи та археологічних пам’яток Південного Бугу дослідник присвятив свій запал, енергію та неабияку наполегливість. Багатошарові поселення в ур. Пугач та поселення й різночасові могильники часів неоліту, енеоліту, бронзового віку в ур. Гард Микола Тихонович досліджує з 2009 по 2019 рр.

У 1997 р. захистив кандидатську дисертацію «Неоліт Степового Побужжя». Автор більше 90 наукових статей та монографії «Неоліт Степового Побужжя» (2005).

М. Т. Товкайло надзвичайно різносторонній у своїх захопленнях і уподобаннях. З дитинства мав схильність до музики. Ця схильність в поєднанні з патріотичним настроєм привела до заняття бандурою, поштовхом до чого стало знайомство з надзвичайною людиною, художником та бандуристом Г. К. Ткаченком. Георгій Кирилович був його вчителем гри на старосвітській бандурі та навчив майструвати цей давній інструмент. Згодом Микола Тихонович довгий час вів клас виготовлення бандури у Кобзарській школі, яка працювала при переяславському заповіднику. На даний час його обрано Цех-Майстром Київського «Кобзарського цеху». 18 грудня 2024 р. відбулося вручення сертифікату ЮНЕСКО ініціаторам створення «Програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції», серед яких був Цех-майстер Київського кобзарського цеху М. Т. Товкайло, про включення до Реєстру кращих практик з охорони нематеріальної культурної спадщини  та до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщини людства кобзарсько-лірницького мистецтва.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                          Г. М. Бузян

 

Вибрані праці М. Т. Товкайла:

  1. Нові матеріали до історичної топографії Переяславля Руського. Тези Всеукраїнської наукової конференції «Переяславська земля та її місце в розвитку української нації, державності й культури». Переяслав-Хмельницький, 1992. С. 6–8. (співавт.: Бузян Г. М., Колибенко О. В., Товкайло М. Т.).
  2. Нові дослідження переяславського посаду. Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 1999. Вип. 8. С. 27–29.
  3. Козацький Гард на Бузі. Нові дослідження пам’яток козацької доби в Україні. К., 2002. Вип. 11. С. 251–263.
  4. Нові матеріали з археології середньовічного Переяслава. Наукові записки з української історії. Переяслав-Хмельницький, 2002. Вип. 13. С. 120–127. (співавт.: Тетеря Д. А.).
  5. Неоліт Степового Побужжя. Кам’яна доба України. К.: Шлях, 2005. Вип. 6. 160 с.
  6. Дослідження Переяславського ґрунтового могильника в 2005 р. Археологічні дослідження в Україні 2005 – 2007 рр. Київ – Запоріжжя: Дике поле, 2007. С. 63–66. (співавт.: Бузян Г. М., Тетеря Д. А., Юрченко О. В.).
  7. Поховальний обряд за матеріалами дослідження ґрунтового могильника на околиці Переяславля Руського. PEREYASLAVICA: Наукові записки Національного історико-культурного заповідника «Переяслав». К.: Міленіум, 2007. Вип. 1 (3). С. 183–195. (співавт.: Бузян Г. М., Тетеря Д. А.).
  8. Матеріали археологічних досліджень на території давнього Переяслава в 2008 р. Переяславіка: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Переяслав-Хмельницький, 2011. Випуск 5 (7). С. 278–287. (співавт.: Тетеря Д. А.)
  9. Археологічні дослідження фортифікаційних укріплень давнього Переяслава у 2010 р. Археологічні дослідження на Київщині. Матеріали І обласної наукової конференції 24-25 жовтня 2011 року. Трипілля, 2012. С. 79–89. (співавт.: Тетеря Д. А., Колибенко).
  10. Гард – могильник маріупольського типу на Південному Бузі. Археологія. 2015. № 2. С. 18–33. (співавт.: Фоменко В. М.).
  11. Переяславський ґрунтовий могильник за матеріалами досліджень 2013 р. ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. Переяслав-Хмельницький, 2016. Випуск 10 (12). С. 164–175. (співавт.: Тетеря Д. А.)