Розповідаючи в екскурсійному огляді Музею кобзарства про давні українські традиційні музичні інструменти ми говоримо і про дослідників давньої української музики – рідкісної сторінки традиційної української культури. У 2005 р. Тарас Компаніченко створив унікальний музичний гурт – «Хорея козацька». Учасники колективу знайомлять слухачів з музикою епoхи Ренесaнсу, а також виконують деякі твори ХХ ст., які відображають нашу історію.
З року заснування і до 2021 р. в «Хореї козацькій» творив Данило Перцов (1973-2021) – мультиінструменталіст, який грав на бандурі, шалмеї, корнеті, лізарді, співав. Це була унікальна постать в літературно-музичному світі України, його втрата непоправна для колективу і для української історичної музики.
Батьки Данила Перцова – відомі художники-графіки Валентина Ульянова і Володимир Перцов. Вони з дитинства відчули специфічний внутрішній світ сина і дали йому можливість навчатися у Київській спеціалізованій музичній школі імені М.Лисенка, Після закінчення школи Данило вступив до Київської консерваторії на клас композиції Марини Денисенко. У 1992 р., коли Данилові було дев’ятнадцять років, відбувся його дебют як композитора – на фестивалі «Прем'єри сезону» у виконанні ансамблю «Київська камерата» прозвучав його твір «Кондукт Бабиного Яру».
Під час навчання в консерваторії він захопився автентичним виконавством і почав вивчати гру на старовинних інструментах. Після закінчення у 1998 р. консерваторії Данило Перцов стажувався в аспірантурі у класі Левка Колодуба і брав участь в театральних проєктах.
Знана в мистецьких музичних колах композиторка Алла Загайкевич називала Данила Перцова корифеєм електроакустичної музики. Він був першим студентом її курсу цього напряму в музиці.
Данило Перцов високо цінував «Хорею Козацьку» і в своєму прижиттєвому інтерв’ю говорив: «…фактично виходить, що сам сценічний виступ є майже ритуальною практикою. По-перше, це просвітницький проєкт, який розкриває український простір, який зазвичай пересічній людині просто незнайомий. Це такий простір, в якому можна жити, існувати, можна і щось усвідомлювати».
У 2010 р. Перцов був одним із засновників проєкту «Sarmatica», з яким був записаний альбом «The Lviv Lute». У 2016 р. в рамках заходів, присвячених 30-ій річниці Чорнобиля, у Мистецькому Арсеналі була виконана ораторія Данила Перцова «Гірка Зоря» для симфонічного оркестру, фольклорного ансамблю і солістів. Данило був у складі тріо виконавців барокової музики XVII ст. «Посока» і грав на старовинних інструментах ґайта, цинк, шаломан (шаломая), флатраверс, пандора. Він казав, що старовинну музику приємно грати, бо там «є думка, певні образи, відчуття».
Тарас Компаніченко в прощальних словах на роковинах пам’яті Данила Перцова зазначив: «Данилко незнаний для ширшого загалу прекрасний сучасний український композитор. Він не залишав простору для роздумів. Ми близько зійшлися під час Помаранчевої революції і досить близько працювали, як-то кажуть, на барикадах. Данило мав концепт розвитку, вважав, що ми повинні вийти з обмежень постсовкового мислення, фальшивого й ерзацного мистецтва. А творити нове демократичне мистецтво, яке базувалося би на високих взірцях античності й Відродження. Це була його декларація нового революційного мистецтва. Весь Данило в цьому. Був неймовірно щирою, глибокою, чуйною людиною, високим інтелектуалом. Такого знавця давньої музики я в житті не зустрічав».
Колега по співпраці в Літературно-музичному альманасі Ганна Батюшчева дуже високо характеризувала Перцова як неймовірно обізнаного музичного критика. Він глибоко знав і старовинні балади і авангардну поезію українського культурного всесвіту чим завжди захоплював на концертах і в своїх музично-критичних оглядах. Данило мав особливу властивість перетворювати все, до чого торкався, на непересічне явище. «Йому властива була надзвичайна, палка вірність - і людям, і справі!».
У 2020 р., на запрошення Алли Загайкевич, Данило Перцов створив твір Investitional clysmatologie для проєкту Pandemic Meida Space.
5 грудня 2021 р. він помер у реанімації Київської клінічної лікарні № 12 через Covid-19.
Підготовлено
/за матеріалами з відкритих джерел
Режим доступу https://www.radiosvoboda.org/.../pamyati.../31596344.html/
Фотографії з доступних інтернет видань
Молодший науковий співробітник НДС «Музей кобзарства» Наталія Костюк
