10 СІЧНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО СКУЛЬПТОРА ВАЛЕНТИНА ЗНОБИ

10 СІЧНЯ ВИПОВНЮЄТЬСЯ 95 РОКІВ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІДОМОГО УКРАЇНСЬКОГО СКУЛЬПТОРА ВАЛЕНТИНА ЗНОБИ

10 січня 1929 р. в селищі Софіївка на Дніпропетровщині народився видатний український скульптор, народний художник України, член Національної спілки художників України, лауреат Національної премії ім. Т. Г. Шевченка, почесний громадянин Києва, член Британської королівської асоціації скульпторів-портретистів, почесний професор університету Напієра (Единбург), академік – засновник Академії мистецтв України Валентин Іванович Зноба.

В. І. Зноба належить до унікальної творчої династії, зачинателем якої став його батько скульптор Іван Степанович Зноба (1903-1990 рр.). Валентин не лише продовжив династію, а й закріпив її шлюбом з відомою мисткинею Тетяною Голембієвською (1936-2018 рр.), з якою утворив не лише сімейний, а й мистецький тандем. Разом їм вдалося втілити у життя задум реконструкції Андріївського узвозу у Києві, за підтримки міської та всеукраїнської влади, перетворити його на центр художньо-мистецької творчості.

Мистецтву скульптури навчався у Дніпропетровському художньому училищі, рік у львівського скульптора Івана Севера (1891-1971 рр.). У 1953 р. закінчив Київський державний художній інститут, навчався у майстерні педагога, професора Михайла Лисенка (1906-1972 рр.)

Однією з перших робіт, що принесла молодому митцю всесвітнє визнання, стала скульптура з дерева плотогон «Бокораш», за яку журі Всесвітньої виставки у Брюсселі 1958 р. присудило авторові золоту медаль.

Твори В. І. Зноби прикрашають краєвиди Києва: скульптурна композиція «Народ України», перед центральним входом до будівлі Верховної Ради України (1984 р.), пам’ятник «Архангелу Михаїлу» (2000 р.) на Оболоні, «Козак Мамай» (2002 р.), у співпраці з сином, на Майдані Незалежності. Також пам’ятник Устиму Кармелюку (1974 р.) у Летичеві, у співпраці з батьком, пам’ятник Т. Шевченку у Дніпрі (1959 р.) та Хмельницькому (1988 р.).

У вестибюлі станції «Університет» Київського метрополітену, у спеціальних круглих нішах, розміщено вісім бюстів відомих діячів науки, культури і мистецтва, серед яких бюст Григорія Сковороди роботи Валентина Зноби.

В. І. Зноба створив серію скульптурних творів, присвячених давньоруському періоду: «Подолання», «Боян», «Іду на Ви!», «Київська Русь», «Україна», до якої належить і скульптурна композиція «Біля джерел», що являє собою три фігури: воїна, художника та музиканта, зображених у давньоруському одязі. У 1983 р. скульптуру прийняли до основного державного музейного фонду (інв. № С-67) Переяслав-Хмельницьким державним історико-культурним заповідником та розмістили в екстер’єрі Музею архітектури Переяслава часів Київської Русі (нині – Музей архітектури давньоруського Переяслава Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»), що розташований на території архітектурного комплексу Михайлівської церкви міста Переяслава.

В. І. Зноба вніс неоціненний вклад у розвиток не лише української, а й світової скульптури. Роботи майстра гідно представляють Україну на міжнародному рівні. У 1968 р. Валентин Зноба створив пам’ятник національному герою Франції, члену Опору, українцеві Василю Порику, який встановлений на його могилі у м. Енен-Льєтар (Франція). За нього він отримав срібну медаль ім. М. Грекова (1970 р.). Статуя «Густав Климт» (2003 р.) споруджена в м. Унтерах в Австрии. Пам’ятник математику, одному з винахідників логарифмів Джону Неперу в університеті, названому на його честь в м. Единбурзі. Пам’ятник знаменитому медику Іллі Мечникову встановлений в Парижі, в Інституті імені Пастера. У 2004 р. у столиці Греції Афінах встановлено пам’ятник Тарасу Шевченку. В останні роки життя митець разом із сином Миколою створив пам’ятник королеві Франції Анні Ярославівні, встановлений 2005 р. у м. Санліс поблизу Парижа. Загалом його скульптури стали окрасою у 15-ти країнах Європи та Америки.

Митця відзначено вищими державними та закордонними нагородами: Золотою медаллю ім. Вучетича (1990 р.), медаллю Британської королівської асоціації скульпторів (1995 р.), премією ім. Т. Г. Шевченка (1996 р.), орденом «За заслуги» 3-го ступеня.

В. І. Зноба працював у жанрі монументальної та станкової скульптури, портретної пластики та став відомим скульптором своєї епохи.

Валентин Іванович Зноба помер 7 серпня 2006 р., на 77-му році життя. Похований на Байковому кладовищі у Києві.

Старша наукова співробітниця НДВ історичного краєзнавства                                      Ганна Наконечна