23 ЛИСТОПАДА ВИПОВНЮЄТЬСЯ 85 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА ОПАНАСОВИЧА КРУЦА (1938–2014) – ДОСЛІДНИКА АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

23 ЛИСТОПАДА ВИПОВНЮЄТЬСЯ 85 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВОЛОДИМИРА ОПАНАСОВИЧА КРУЦА (1938–2014) – ДОСЛІДНИКА АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ՚ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Володимир Опанасович Круц народився 23 листопада 1938 р. у м. Києві. Закінчив історико-філософський факультет Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (1957–1962). З 1962 р. почав трудову діяльність в Інституті археології АН УРСР (нині – Інститут археології НАН України), де й пропрацював усе життя (1962–2014): спочатку старшим лаборантом, молодшим науковим співробітником відділу первісної археології, згодом – вченим секретарем Інституту археології (1978-1981), старшим науковий співробітником відділу енеоліту та бронзової доби, керівником Трипільської археологічної експедиції Інституту археології (1990-2014).

У 1962–1973-их рр. на виконання своєї наукової теми досліджував пам’ятки трипільської культури на Київщині. У складі Київської експедиції Інституту археології АН УРСР провів розкопки могильника софіївського типу біля с. Завалівка, поселень трипільської культури біля сіл Софіївка, Чапаївка та Козаровичі, активно проводив обстеження відомих та пошук нових пам’яток на Правобережжі та Лівобережжі Дніпра. У 1973 р. захистив дисертацію «Населення Середнього Подніпров՚я в епоху міді». Результатом його досліджень та опрацьованих у дисертації матеріалів стала відома монографія «Позднетрипольские племена Среднего Поднепровья» (1977).

У 1969 р. В. О. Круц у складі експедиції «Славутич» під керівництвом Є. В. Максимова провів дослідження на пам’ятці (відкритій перед тим А. П. Савчуком у 1967 р.) біля хут. Комуна, на північно-західній околиці міста Переяслава. Ним на пам’ятці були здійснені розвідкові розкопки, якими відкрито рештки невеликого наземного житла трипільської культури, так званої «площадки» розміром 4,2×3 м, на якій зібрані різноманітні знахідки. Співробітником Інституту археології Г. Ф. Загнієм з «площадки» були взяті зразки печини для археомагнітного датування. Згодом у 1990-их рр. археологи переяславського заповідника дослідили залишки ще п’яти наземних жител на даній пам’ятці, прив’язаної до урочищ під місцевою назвою «Крутуха» та «Жолоб». Нині пам’ятка широко відома в публікаціях як поселення Крутуха-Жолоб.

Багато уваги у 1970-их рр. приділяв дослідженню курганів, працюючи у новобудовних експедиціях. Зокрема, у середині 1970-их рр. очолював Бортницьку новобудовну експедицію з дослідження курганів доби бронзи та скіфського часу в Київській обл. У 1975 р. Бортницька археологічна експедиція Інституту археології АН УРСР під керівництвом В. О. Круца та В. М. Погорілого проводила дослідження курганів у зоні будівництва другої черги Бортницької зрошувальної системи. Крім курганних груп, розташованих у Баришівському районі, експедицією було розкопано 1 курган із курганної групи біля с. Єрковці на Переяславщині. В ньому було виявлено три поховання: два поховання визначені приналежністю до ямної культури, одне – залишилось не визначеним.

У 1982 р. у складі Переяслав-Хмельницького загону Трипільської експедиції Інституту археології АН УРСР В. О. Круц та В. М. Погорілий здійснили рятівні розкопки частково зруйнованого кургану біля с. Пологи–Яненки, що потрапив у зону будівництва зрошувальної системи. В кургані було виявлено чотири поховання (три – ямної культури, одне – невизначене) та рідкісну знахідку ями з кістками коня.

Від 1981 р. В. О. Круц керував Тальянківським загоном Трипільської експедиції. У 1990 р. він очолив Трипільську експедицію Інституту археології АН УРСР (згодом – НАНУ – Національної Академії наук України). Вчений досліджував поселення-гігант трипільської культури, найбільше в Україні біля с. Тальянки (термін «поселення-гігант» належить саме Володимиру Опанасовичу) (1981-2014). За цей час провів розкопки на інших поселеннях трипільської культури Мошурів, Піщана, Чичиркозівка, Тальне-2, ще на двох поселеннях-гігантах Доброводи та Косенівка, брав участь в охоронних розкопках на Дністрі. Спільно з С. М. Рижовим упродовж кількох років було здійснено масштабні розвідки в Буго-Дніпровському межиріччі, внаслідок яких встановлені розміри та відносне датування десятків трипільських поселень. В. О. Круц був одним з ініціаторів і організаторів створення Державного заповідника «Трипільська культура» у с. Легедзине Черкаської обл. (2002). Багато років перед тим наполегливо боровся за створення цієї надзвичайно важливої археологічної установи, яка покликана охороняти унікальні трипільські протоміста – визначну культурно-історичну спадщину України. Вчений підтримував заповідник організаційно, забезпечував його наукову складову та поповнював його фонди рідкісними артефактами.

Коло наукових інтересів дослідника включало такі теми як картографування пам’яток трипільської культури, житлобудування, побут та ідеологія, динаміка розселення та історія трипільських племен тощо. Вчений займався палеоекологічними, палеоекономічними й палеодемографічними реконструкціями, особливо що стосується поселень-гігантів трипільської культури. Саме він започаткував широку дискусію у науковій спільноті щодо причин формування поселень-гігантів або протоміст в енеолітичний час, поява яких є винятковим явищем в історії «Старої Європи». Володимир Опанасович був активним прихильником залучення в археологію методів суміжних дисциплін, зокрема успішно втілював у практику аеротофотозйомку та геомагнітну розвідку, починаючи ще з кінця 1960-их рр. Він ініціював та сприяв створенню планів багатьох трипільських поселень, виготовлених з допомогою сучасної геомагнітної апаратури, організувавши цю грандіозну роботу в непростих сьогочасних економічних реаліях. Талановитий вчений та організатор, скромна, доброзичлива людина, Володимир Опанасович користувався повагою та любов’ю колег і всіх, хто з ним спілкувався.

З 1993 р. вчений був консультантом Міжнародного центру досліджень культури Кукутені у м. Пятра-Нямц (Румунія). Брав участь в організації виставки старожитностей трипільської культури «Україна – від 5000 до 4000 років до Христа. Скарби трипільської культури» в Українському музеї у Нью-Йорку (1993).

В. О. Круц є автором понад 100 друкованих праць, у тому числі п’яти особистих та колективних монографій. Він є Лауреатом Державної премії України в галузі науки і техніки за цикл колективних праць «Давня історія України» та «Етнічна історія давньої України» (2002), нагороджений званням Заслужений працівник культури України (2009).

Помер Володимир Опанасович Круц 4 жовтня 2014 р. у віці 75 років. Похований у с. Легедзене, на території найбільшого й найдавнішого з давніх протоміст у Європі, дослідженню якого вчений присвятив близько 35 років життя.

Деякі наукові праці В.О. Круца:

  1. Круц В.О. Новий могильник софіївського типу біля с. Завалівка на Дніпр. Археологія. ХХІ. 1968. С . 126–130.
  2. Круц В.О. Пізньотрипільське поселення поблизу с. Софіївка на Дніпрі. Археологія. Т. ХХІІ. 1969. С. 203–209.
  3. Загний Г.Ф., Круц В.А., Русаков О.М. Опыт применения протонного магнитометра в археологи. Советская археология. 1971 № 3. С. 203.
  4. Круц В.О. Пам’ятки лукашівського типу. Археологія УРСР. Т. 1. К.: Наукова думка, 1971. С. 197–200.
  5. Круц В.А. Позднетрипольские памятники Среднего Поднепровья. К.: Наукова думка, 1977. 160 с.
  6. Круц В.О., Рижов С.М. Фази розвитку пам’яток томашiвсько-сушкiвської групи. Археологія. 1985. Вип. 51. С. 5–56.
  7. Круц В.А. К истории населения трипольской культуры в междуречье Южного Буга и Днепра. Первобытная археология. Материалы и исследования. К., 1989. С. 117–132.
  8. Круц В.О. Етапи і напрямки розселення племен трипільської культури. Подільська старовина. Вінниця, 1993. С. 35–44.
  9. Круц В.О. Питання демографії Трипільської культури. Археологія. 1993. № 3. С. 30–36.
  10. Круц В. Поселення-гіганти трипільської культури в межиріччі Південного Бугу й Дніпра. Трипільська цивілізація у спадщині України. К.: «Просвіта», 2003. С. 176–181.
  11. Круц В.А. Трипольские площадки–результат ритуального сожжения домов. Трипільські поселення-гіганти: матеріали міжнародної конференції. 2003. С. 18–21.
  12. Круц В.О. Етнокультурний склад населення. Побут i матеріальна культура. Давня історія України. Т. І. С. 234–308.
  13. Круц В.А., Корвин-Пиотровский А.Г., Рыжов С.Н., Бузян Г.Н., Овчинников Э.В., Черновол Д.К., Чабанюк В.В. Исследование поселений-гигантов трипольской культуры в 2002–2004 гг. К., 2005. 140 с.
  14. Круц В.А. Поселение-гигант Тальянки. Трипольская культура в Украине: Поселение-гигант Тальянки. К.: ИА НАНУ, 2008. С. 49–56.
  15. Круц В. Относительная и абсолютная хронология памятников трипольской культуры Буго-Днепровского междуречья и Среднего Поднепровья (даты не калиброваные). Трипольская культура в Украине. Поселение-гигант Тальянки. К., 2008. С. 227–230.

Література:

  • Круц В.А., Максимов Е.В., Погорелый В.Н. Отчет о работе Киевской экспедиции в 1969 г. Науковий архів ІА НАНУ. Ф. е . 5.
  • Круц В.А., Погорелый В.Н. Отчет о работе Бортничской экспедиции в 1975 г.(в районе сел Велелиновка, Подолье, Ерковцы Переяслав-Хмельницкого р-на Киевской обл.). НА ИА НАНУ. 1975/9. 28 с.
  • Круц В.А., Погорелый В.Н. Отчет о р раскопках кургана у с. Пологи-Яненки Переяслав-Хмельницкого района Киевской области в 1982 г. НА ІА НАНУ. 1982/127. 3 с., 5 іл.
  • Мезенцева Г.Г. Дослідники археології України. Енциклопедичний словник-довідник. Чернігів: «Сіверянська думка», 1997. С. 43.
  • До 60-річчя Володимира Опанасовича Круца // Археологія. – 1998. – № 4. – С. 172–173.
  • Колибенко О.В., Колибенко О.В. Історико-краєзнавчі дослідження Переяславщини (археологічні джерела). Навчальний посібник для студентів історичного факультету. Ч. 1. Переяслав-Хмельницький, 2005. С. 46, 50, 56.
  • Колесникова В.А. КРУЦ Володимир Опанасович [Електронний ресурс]. Енциклопедія історії України: Т. 5: Кон - Кю / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: "Наукова думка", 2008. 568 с.: іл.. Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Kruts_V.
  • Дяченко О. В. До 75-річчя Володимира Опанасовича Круца. Археологія. 2014. № 1. С. 140–141.
  • Дяченко О. та ін. Пам’яті Володимира Опанасовича Круца. Археологія. 2014. № 4. С. 145–146.
  • Цвек О., Мовчан І. Сторінки з життя (пам'яті Володимира Опанасовича Круца). Археологія. 2015. № 3. С. 147–148.
  • Юрченко О. Дослідження археологічних пам’яток Переяславщини: історіографія (ХІХ – початок ХХІ ст.). Переяслав–Кам’янець-Подільський: ТОВ «Друкарня «Рута», 2020. С. 69, 72, 77.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                                                                                      Г. М. Бузян