Народилася Будугай Ольга Дмитрівна 4 лютого 1964 року в місті Гуляйполі, там же 1981 року закінчила середню школу № 1. Потому закінчила факультеті романо-германської філології Запорізького державного університету та філологічний факультет Бердянського педагогічного інституту. Працювала вчителем іноземної мови, науковим співробітником у Бердянському краєзнавчому музеї, виклачем української та зарубіжної літератури, старшим викладачем кафедри літератури й методики навчання ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди», викладачем німецької мови й латини, завкафедри іноземних мов Білоцерківського інституту економіки та управління Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна».
Доцент кафедри іноземних мов Білоцерківського національного аграрного університету, кандидат філологічних наук. 3 жовтня 2003 року по липнь 2012 року проживала в Переяславі-Хмельницькому, останній період життя мешкала в м. Білій Церкві.
14 лютого 2022 р. О. Д. Будугай після тривалої хвороби померла, похована на малій батьківщині – у м. Гуляйполі на Запоріжжі.
Видала збірку «Скарби Приазов'я» (2001) та історико-документальну повість «У тунелях таємничої Дори» (2002 р.), у співавторстві з А. О. Будугаєм – «Сторінки історії Запорозького козацтва» (2008) і «Святковий вінок» (2009), у співавторстві з А. О. Будугаєм та С. Литвиненком – «Слова – світи» (2010).
2007 року за її участі побачив світ альманах літературної студії «Дитинець» «Ворота в Небо», активно співпрацювала на «Літературних сторіноках» газети «Педагогічні обрії» ДВНЗ «Державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».
Поезії Ольги Будугай наснажені любов’ю до України, вона прозора, відкрита, чітко зорієнтована ідейно. Ольга Будугай пише: «Україно, сестро, мати!». Так звертаються серцем, так навертають у віру свою правдою та любов’ю. Витоки поезії Ольги Будугай – із жіночої ніжності й самопосвяти, з терпіння й праці.
Для Ольги Дмитрівни як для науковця пріоритетним було краєзнавство. 105 публікацій за 1992–2019 рр., з них у фахових виданнях опубліковано 38 досліджень, 32 статті написано у співавторстві, що засвідчує спільність наукових інтересів автора з іншими науковцями (із цього числа співавтором 22 статей є чоловік О. Д. Будугай – А. О. Будугай), закордонних публікацій 8. 2009 р. О. Д. Будугай видала монографію «Аксіологічні та жанрові параметри пригодницько-шкільної повісті для дітей 1960–1980-х років».
Навчально-методичні розробки становлять 27 одиниць, літературознавчі дослідження – 38 од., публікації культурологічного характеру – 40 од.
Світлий образ Ольги Будугай, як людини й митця, яскраво окреслюється у відгуках та рецензіях на її творчість людей, які її знали в житті, по роботі, чи просто по дружньому спілкуванні.
Старший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка» Наталія Павлик
