МИ ВІЛЬНІ ТВОРИТИ МАЙБУТНЄ У НАШІЙ  НЕЗЛАМНІЙ КРАЇНІ!

МИ ВІЛЬНІ ТВОРИТИ МАЙБУТНЄ У НАШІЙ НЕЗЛАМНІЙ КРАЇНІ!

До Дня Гідності та Свободи в Музеї «Заповіту» Т.Г. Шевченка Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбувся культурно-просвітницький захід «Ми вільні творити майбутнє у нашій незламній країні!» за участі майора запасу Збройних Сил України, кавалера ордена «За мужність», Почесного громадянина міста Переяслав Володимира Мамітька та учнів-одинадцятикласників КЗ КОР «Переяславський ліцей «Патріот» (учитель – Інга Лазарєва).

День Гідності та Свободи відзначають щороку 21 листопада на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (початок 22 листопада 2004) та Революції Гідності (акція студентів та громадських активістів розпочалася 21 листопада 2013).

Є наступником свята – Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005-2011 роках, поки не було скасоване.

13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День Гідності та Свободи.

Саме про значення свободи в житті людини, якою ціною вона добувається говорив у своєму виступі Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» Олексій Михайлович Лукашевич.

21 листопада 2013 року півтори тисячі людей вийшли на площу в знак протесту – проросійський президент Віктор Янукович відмовився підписувати документ, до якого держава йшла роками: угоду про асоційоване членство України в Європейському Союзі.

Вночі 30 листопада на вулиці продовжували залишатися кілька сотень активістів, переважно студентів. Їх жорстоко розігнала поліція, у відповідь на що 1 грудня в центр Києва з’їхалися сотні тисяч людей. Міліцейське свавілля скликало людей, обурених корупцією, узурпацією влади, політикою русифікації та зближення з Росією.

Євроінтеграційні гасла дали безперервному мітингу назву Євромайдан. Перетворившись на проект повного оновлення державної системи, він отримав назву Революція гідності.

Після жорстокого побиття молоді спецпідрозділами силовиків на головній площі Києва – майдані Незалежності, протестний рух перетворився на тривалу кампанію громадянської непокори владному режиму, корупції та порушенням прав людини.

Гідність і свобода, воля і незалежність, права людини – це цінності, що визначають фундамент української нації та крізь століття вели покоління наших предків до мети: соборної незалежної держави. Це цінності, що плекали мрію, будували шлях до її втілення й нині дають силу та мужність захищати рідну землю від ворога.

Про важливий день для кожного українця, про те, як міська рада вшановує героїв у своєму виступі говорила секретар Переяславської міської ради Лідії Миколаївні Оверчук. Зокрема вона зауважила, що всім жителям Переяславщини, які не повернулися з війни було присвоєно звання Почесного громадянина міста.

Революція Гідності й російсько-українська війна – це єдиний процес, початок чергового витка протистояння із заклятим сусідом-ворогом, продовження боротьби українців за цінності, за свою історичну пам’ять, культурну ідентичність, майбутнє.

Володимир Мамітько кілька місяців воював у зоні АТО, був учасником одного з поворотних етапів російсько-української війни – боях за Дебальцеве на Донеччині.

У лютому 2015 року весь світ спостерігав, як з Дебальцівського плацдарму пішки, на підбитих машинах, із пораненими на руках виходили українські бійці, після чого бойовики захопили місто. Володимир Мамітько служив у першому польовому вузлі зв’язку і свій пост залишив за наказом комадування останнім.

За даними Генштабу, з 18 по 20 лютого 2015 року в районі Дебальцевого загинуло 110 військовослужбовців, 270 було поранено, 7 – узято в полон, 18 зникли безвісти. 27 червня того ж року Володимир Іванович був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня.

Коли за станом здоровʼя залишив активну військову службу, потім був представником, який  мав найскладнішу місію – повідомляти рідним про загибель військового!

Майору запасу Збройних Сил України, кавалер ордена «За мужність», Почесний громадянин міста Переяслав Володимир Мамітько  поділився спогадами про участь у війні, про життя після відставки. Володимир Іванович зауважив, що, незважаючи на військову дисципліну, військовий статут, завжди є свобода вибору, якщо терміново треба захищати рідні землі, рідних людей. Володимир Мамітько закливав молодих ліцеїстів бути відданими і чесними, а їхнє головне завдання – гарно вчитися, бо сьогоднішні військові мають бути високоосвіченими фахівцями.

Ми повинні гідно вшановувати тих, хто віддав життя за Незалежність України! Героїв Небесної Сотні, військових, які полягли за час російсько-української війни, та цивільних, які загинули внаслідок ракетних обстрілів упродовж 1000 днів широкомасштабного вторгнення рф в Україну?

Ми неодмінно переможемо російського агресора на полі бою, помстимося за кожного полеглого в цій десятирічній війні. Адже тільки завдяки їм ми вільні творити майбутнє у нашій незламній країні! Слава Україні!

Провідний науковий співробітник Музею «Заповіту» Т. Г. Шевченка, доктор філологічних наук         Марина НАВАЛЬНА