НАРОДЖЕНИЙ ДЛЯ МАЙБУТНІХ ЕПОХ

9 березні 2024 року о 14.00 у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відбулись урочистості по відзначенню 210 річниці від дня народження генія України Т. Г. Шевченка. Із цієї нагоди до Переяслава завітали поважні гості: М. Томенко – письменник, науковець, український політик та громадський діяч; С. Кваша – проректор із науково-педагогічної роботи та розвитку, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки й техніки України; С. Леонтьєва – художниця, поетеса, телеведуча, заслужена журналістка України; Ж. Боднарук – українська співачка, заслужена артистка України, народна артистка України та ін.

До присутніх із привітальним словом звернувся генеральний директор НІЕЗ «Переяслава» О. Лукашевич, який сказав, що постать Т. Шевченка історично значима для переяславського краю: твори, написані ним тут, є потужною націєтворчою силою для цілих поколінь.

На відзначення народин великого поета завітали не тільки з високими помислами, а й із подарунками. С. Леонтьєва подарувала Заповіднику свою картину «Пророк і час», а ще – теплі й натхненні слова про великого художника й поета, поділилась подивуванням, що колишній кріпак сягнув висот світової слави, став врівень освічених людей тодішньої Європи.

На захід також запросили бійців 115 механізованої бригади, які приготували сюрприз для переяславської громади. Вони подарували портрет Т. Шевченка, який, як оберіг, возили із собою більше півтора року. Історія така: у с. Нетайлово Донецької обл.(це поблизу Донецького аеропорта) у залишеній хаті бійці знайшли портрет Т. Шевченка, загорнутий у вишитий український рушник, і взяли його із собою. М. Олійник – командир даного підрозділу (родом із Сумщини), попередньо відвідавши Музей Заповіту Т. Г. Шевченка, погодив із товаришами, що варто подарувати цінну знахідку музею. Здійснити задум допоміг побратим Іван Шевченко (до слова, діда Т. Шевченка також звали Іваном). Генеральний директор НІЕЗ «Переяслав» кільком бійцям презентував щорічник на шевченківську тематику.

У виступі М. Томенка прозвучало: саме в Переяславі Т. Шевченка лікар Штерн назвав батьком, Кобзар застерігав українців – «москалі – чужі люде, роблять лихо з вами». Також Микола Володимирович поділився планами по реалізації проєкту по відпрацюванню й впровадженню екскурсійного маршруту по місцях Переяславщини, де бував незабутній Т. Шевченко. Зворушила його й та обставина, що пам’ятник Т. Шевченку в Переяславі не закритий якимись захисними спорудами, мовляв, хай летять журавлі й споглядають, що Тарас із нами.

С. Кваша у своєму виступі зазначив, що мета закладів вищої освіти – сформувати українську національну та громадянську ідентичність через творчість Кобзаря. Виступаючий на знак поваги подарував О. Лукашевичу футболку із цікавим логотипом.

Окрасою заходу була пісня на слова Т. Шевченка «Не тополю високую…» у виконанні Ж. Боднарук, прекрасний спів якої торкнувся ліричних струн душі кожного з присутніх.

Своїми думками про важливість постаті Т. Шевченка у формуванні історичних поглядів студентів, та як відпрацьовується це завдання в стінах Університету Григорія Сковороди в Переяславі з присутніми поділився В. Коцур. Як приклад, згадав захід «Тарасова ніч», що проводився донедавна на місці переможного бою Тараса Федоровича побіля Переяслава 25 травня 1630 р., і був оспіваний Т. Шевченком в поемі «Тарасова ніч».

Завершилася зустріч Шевченкових однодумців і поціновувачів «Вечерею із Шевченком», де стіл був із нехитрих страв, які полюбляв Тарас Григорович: борщ із сушеними карасями та свіжою капустою, традиційне сало й домашня ковбаса, вареники тощо. А до цього приклалась щира розмова про Великого українця як людину, що наблизило його із висот мистецького олімпу до нас сущих.

Старший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка»                         Н. Павлик