29 червня 2018 року в науковому житті Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відбулася чергова знаменна подія – старший науковий співробітник НДВ «Археологічний музей» Олександр Васильович Павлик захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему: «Розвиток археологічної науки на теренах України в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (за матеріалами часопису «Археологічний літопис Південної Росії»)». Дисертацію було успішно захищено за спеціальністю «07.00.01 – історія України» на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.053.01 ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди». Науковий керівник – заступник генерального директора НІЕЗ «Переяслав» з наукової роботи, кандидат історичних наук, професор О.В. Колибенко. Опоненти: доктор історичних наук, професор, член-кореспондент НАН України, завідувач відділу давньоруської та середньовічної археології НАН України Олександр Петрович Моця, кандидат історичних наук, доцент, доцент кафедри історії України Національного університету «Чернігівський колегіум» МОН України Людмила Василівна Ясновська.

30 червня 2018 року у Музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» відвідувачі спостерігали за активними екскурсантами у смугастих іменних футболках, яких супроводжувала чимала кількість фото- та відеокамер, ними виявились представники Литви.

25 – 27 червня 2018 року в м. Києві проходив  Дев’ятий Міжнародний конгрес україністів «Національна академія наук України за 100 років: здобутки, втрати, перспективи розвитку».

   Положення про супровід осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення до об’єктів НІЕЗ «Переяслав» - https://drive.google.com/open?id=1MRYM4bT8kglOaCd7h2xJSyQRSx1aIu9B

20.06.2018 року на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини були проведені протипожежні тренування з гасіння умовної пожежі.

Сумний мартиролог продовжився в історії української літератури: 2017 року помер переяславець В. Р. Коломієць, 2018 р. його земляк С. О. Вишенський. Сумна звістка захмарила й сьогоднішній день: 19 червня 2018 року на 81-му році життя відійшов у позасвіти ДРАЧ ІВАН ФЕДОРОВИЧ. Сталося це у Феофанії після тяжкої й виснажливої хвороби. Президент України Петро Порошенко висловив свої співчуття й назвав поета «одним із найяскравіших поетів із когорти шістдесятників».

На виконання вимог ст. 3-7 Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», постанови Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 989 «Про затвердження Порядку проведення громадського обговорення під час розгляду питань про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності, які за ними закріплені, об’єктам права власності, які належать фізичним особам, імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій», з метою залучення представників громадськості до розгляду пропозицій Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» повідомляє про організацію ним проведення громадського обговорення «Про присвоєння Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав» імені Михайла Сікорського».

07 червня 2018 року у Київському національному університеті культури і мистецтв науковий співробітник Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Черняк Ірина Володимирівна захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата наук із соціальних комунікацій на тему:  "Внесок О.С. Сокальського у розвиток бібліотечної науки та освіти України".

7-8 червня у м. Київ під егідою Міністерства культури України на базі «Національний музей історії України у Другій світовій війні. Меморіальний комплекс» відбувся семінар-практикум «Патріотично-просвітницька місія сучасного музею».

Історія життєдіяльності Переяслава нараховує вже більше 1100 років. Його містобудівельна структура формувалася протягом віків. У княжі часи основними її елементами були дитинець, посад та передгороддя. Давньоруська структура міста стала основою й для Переяслава козацької доби. За писемними даними до неї в ці часи входила: фортеця або Верхнє місто, Нижнє місто, Заальтицьке, Закиєвобранське та Задовгомостянське передмістя. Із ними пов’язувалися і дорожні тракти, що проходили через місто. Один із них дослідили 3 червня 2018 р. співробітники археологічних підрозділів НІЕЗ «Переяслав»: Дмитро Тетеря, Олександр Прядко, Тарас Нагайко та Олександр Павлик. Це один із давніх шляхів Переяслава ранньомодерної доби, який виходив із Нижнього міста до Задовгомостянського передмістя і йшов далі у Яготинському напрямку.