Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.

3 листопада 1943 р. о 20 год. 30 хв. Верховний Головнокомандувач Й. В. Сталін підписав директиву Ставки ВГК №30236, в якій зазначалося: «…не позже 5–6.11 овладеть городом Киев». О 4 годині 6 листопада 1943 р. Київ було визволено від нацистських загарбників.

Наприкінці жовтня 1845 року Т. Шевченко, подорожуючи Україною, приїхав вдруге у Переяслав до А. Козачковського, який залишив унікальні акценти тодішнього перебування поета: «В октябре того же года Шевченко приехал ко мне опять, больной, и прожил у меня около двух месяцев. Утром он обыкновенно писал, не нуждался нисколько в уединении. Он писал как бы шутя. По делам, которые я тогда имел с евреями, иногда наполнялась ими гостиная моя, в которой Шевченко обыкновенно занимался; но этот шумный кагал не только не мешал ему (хотя бы он мог удалиться в кабинет), напротив, продолжая писать, он вслушивался в разговоры евреев, вмешивался в них и, рассмешив чем-нибудь кагал, сам хохотал, продолжая быстро и безостановочно свое дело, без всяких поправок. Вечер проходил в разговоре, продолжавшемся обыкновенно часов до двух. Соображая его очень недавний выход из состояния простого работника, я удивлялся его развитию и многосторонности его знаний, дававших каждый вечер новую пищу для разговора. Иногда он занимался чтением Библии, отмечая места, поражавшие особенным величием мысли…».

4 червня виповнюється 240 років як було перезатверджено герб міста Переяслава в такому вигляді: «на срібному фоні щита (як у первісному варіанті) зображена триуступна вежа, увінчана церковною главою та зубчатою короною».

Чорнобиль – невеличке містечко на півночі України. Перші літописні відомості про нього належать до 1193 року. У 1923 році був утворений Чорнобильський район, а Чорнобиль стає районним центром. 1941 року отримує статус міста.

Твір «Як умру, то поховайте…» Т. Шевченко написав 25 грудня 1845 року в Переяславі –  у покоях лікаря А. Й. Козачковського.

Однією із найтрагічніших сторінок історії України у ХХ ст. залишаються роки Голодомору. Довгий час масштаби і наслідки цієї трагедії замовчувалися і приховувалися, як від нащадків, так і від світової громадськості. Жахлива правда про доведення цілої нації до загибелі шляхом голоду відкрилася лише після здобуття Україною незалежності (1991 р.). У 2006 році Голодомор було офіційно визнано геноцидом українського народу. За підрахунками сучасних дослідників у 1932‑1933 рр. загинуло від голоду близько 3,9 млн. мешканців тогочасної Української СРР. Не оминула ця трагедія і Переяслав. До 60-річчя Голодомору в Україні дослідник П. Бачинський опублікував статистичні дані щодо смертності населення у 1933 р. у містах та районах Київської області. Він зазначив, що у наведений період у Переяславі померло 1055 осіб. Однак, ці дані є далеко не повними.

21 жовтня 2021 року виповнюється 74 роки операції «Запад». Це була не єдина, але наймасовіша депортація, здійснена радянською владою в Західній Україні. Головне завдання операції – приборкання національно-визвольного руху. Операція готувалася дуже ретельно. Насамперед, були складені списки переселенців (члени родин учасників ОУН і повстанців), які неодноразово перевірялися. Депортації підлягало населення Волинської, тодішньої Дрогобицької (з травня 1959 року включена до складу Львівської обл.) та Станіславської (з листопада 1962 року Івано-Франківська обл.), Львівської, Рівненської, Тернопільської й Чернівецької областей.

Щорічно 14 жовтня в день Покрови Пресвятої Богородиці в Україні святкують День українського козацтва. Цьогоріч святкування проходить на фоні відзначення 400-річчя Хотинської битви, в якій 45-тисячне Військо Запорозьке разом із 32-тисячною польсько-литовською армією завдало нищівної поразки майже 200-тисячному війську Османської імперії. Ця битва стала апофеозом військової слави гетьмана українського козацтва Петра Конашевича-Сагайдачного.

29 серпня 2021 р. виповнюється 460 р. з дня завершення роботи над визначною рукописною пам’яткою староукраїнської мови та мистецтва – Пересопницького Євангелія, яке за красою та багатством оформлення не має рівних серед українських рукописів. На зазначеній пам’ятці з 1991 р. президенти України присягають на вірність народові та державі.