Анатолій Петрович Ніколенко народився 19 липня 1936 р. в м. Переяслав Київської області в родині Миколи Петровича Миколенка і Ніни Соломонівни Керпер. Від початку війни й по червень 1944 р. разом із родиною перебував в евакуації в м. Павлодарі Казахської РСР. Після релокації закінчив сім класів Переяслав-Хмельницької середньої школи № 2 і вступив у 1951 р. до Київського будівельного технікуму Міністерства шляхів сполучення на відділення цивільного і промислового будівництва. У 1955 р., здобувши вищу освіту, був направлений на роботу в м. Холмськ Сахалінської області на посаду десятника тресту «Сахалінморбуд» (керівник невеликої групи робітників на будівництві, який розподіляв завдання, стежив за дотриманням технологічного процесу та контролював якість виконання робіт).
Після проходження строкової служби (1955–1959) на Тихоокеанському флоті повернувся до рідного міста й влаштувався на роботу до Переяслав-Хмельницького МБТІ. Тут за чотири роки трудової діяльності (01.1960–01.1964) пройшов шлях від учня техніка-інвентаризатора до старшого інженера бюро. Після цього працював на різних будівельно-архітектурних посадах: двічі інженером виробничо-технічного відділу місцевої будівельної організації (01.1964–09.1965 та 07.1969–09.1971) та старшим архітектором ВТ бюро Київського облвідділу в справах будівництва і архітектури в м. Переяславі-Хмельницькому. Паралельно в 1963–1969 роках навчався на заочному відділенні Київського інженерно-будівельного інституту. Закінчив факультет «міське будівництво» й здобув спеціальність «інженер-будівельник».
Знаковий період у трудовій діяльності Анатолія Ніколенка – керівництво архітектурним відділом містобудування та архітектури Переяслав-Хмельницької міської ради. Він двічі був головним архітектором міста: з 11.1971 по 01.1983 рр. та з 10.1994 по 07.1996 рр. На цій посаді відповідав за розвиток інфраструктури, генеральні плани та зовнішній вигляд Переяслава, слідкував за тим як місто розвивається, виглядає і функціонує, стежив за дотриманням державних будівельних норм, щоб нові будівлі гармонійно вписувалися в існуюче середовище та не руйнували історичний вигляд. Обіймаючи посаду міського архітектора Анатолій Ніколенко опікувався будівництвом дитячих садків (фабричного, п’ятого та сьомого), нового приміщення фабрики художніх виробів, першого кооперативного будинку (вул. Покровська, 49), упорядкуванням площі Возз’єднання (нині – Богдана Хмельницького), забудовою мікрорайону Спаська Левада, будівництвом лікувального корпусу центральної районної лікарні та поліклініки.
У період між роботою на посадах головного архітектора (01.1983–1995) працював на різних посадах у СВК-3 ВО «Київприлад» (старший інженер з будівництва, керівник групи, начальник бюро капітального будівництва). З 05.08.2005 р. – інженер з технічного нагляду за будівництвом Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни.
Протягом 1971–1980 рр. Анатолій Ніколенко чотири рази обирався депутатом та членом виконкому Переяслав-Хмельницької міської ради народних депутатів.
Особливо значима сторінка у житті Анатолія Ніколенка – краєзнавча діяльність, якою він займався на посаді головного архітектора, бувши членом правління (замісник голови) Переяслав-Хмельницького міського товариства єврейської культури й перебуваючи на заслуженому відпочинку. У 1969 р. умовив скульптора Олександра Ковальова подарувати бюст гетьмана Богдана Хмельницького Переяславу, а в 1995 р. за його ініціативи скульптуру було встановлено на постамент на початку вулиці Богдана Хмельницького. Цікавився історією Переяслава, його архітектурних перлин, сакральних споруд, долями людей, які жили, працювали в місті і творили цю саму історію. Багато працював із документами у міському та обласному архівах. Свої ґрунтовні краєзнавчі розвідки оприлюднював у публікаціях на шпальтах газет «Вісник Переяславщини» та «Переяславська Рада». У 2007 р. побачила світ книга Анатолія Ніколенка «Переяславу – 1100 років», присвячена 1100-літтю першої згадки про місто. У своїй рецензії на це видання генеральний директор Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Михайло Сікорський відмітив, що автор працював над книгою протягом 25 років, по краплині збираючи археологічні, архівні, документальні, фотоілюстративні матеріали про славну історію Переяслава. Заслуговує на увагу й те, що автор особисто зробив велику кількість світлин для книги.
12.09.2008 р Рішенням Переяслав-Хмельницької міської Ради п’ятого скликання Анатолію Петровичу «за багаторічну сумлінну працю на благо міста, за популяризацію історичного минулого Переяслава-Хмельницького, за видання книги «Переяславу – 1100 років» присвоєно звання «Почесний громадянин міста Переяслав-Хмельницького».
Відійшов у засвіти Анатолій Ніколенко 6 березня 2015 р. Він зробив вагомий внесок у розвиток інфраструктури міста Переяслава, був кваліфікованим архітектором й будівельником, свідомим громадянином, невтомним дослідником і обізнаним знавцем минулого міста. Написана ним книга «Переяславу – 1100 років, як вдало висловився Михайло Сікорський, «це подвиг людини – патріота нашого історичного міста».
Молодший науковий співробітник науково-дослідного філіалу
«Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини» Валентина Шакула