104 роки з дня смерті Шолом-Алейхема

13 травня 2020 року минає 104 роки з дня смерті класика єврейської літератури письменника Шолом-Алейхема (Соломона Нохумовича Рабиновича). Світоч єврейської літератури народився 2 травня 1859 року в Переяславі Полтавської губернії у великій родині Менохема – Нохума Рабиновича і Хає Естер. Дитячі роки Соломона пройшли у містечку Вороньків Переяславського повіту (нині с.Вороньків Бориспільського р-ну). В 1872 році родина знову повернулася до Переяслава, де Соломону Рабиновичу виповнилося 13 років – він досяг релігійного повноліття, тобто став відповідальним за свої вчинки і отримав право брати участь у всіх сферах життя єврейської громади. В цьому ж році від холери померла мама Соломона.

Майбутній письменник навчався в хедері – єврейській початковій школі, потім у Переяславському повітовому училищі, яке закінчив з відзнакою. З 17 років Шолом розпочав самостійне життя, щоб не бути тягарем для великої родини. Працював репетитором, потім вчителем у доньки багатого землевласника Елімелеха Лоєва, де між молодими людьми зароджується кохання. Батько, дізнавшись про симпатію між Соломоном і Ольгою, звільнив вчителя з роботи. Незважаючи на це, через шість років 24 травня 1883 року вони одружилися. В щасливому шлюбі народилося шестеро дітей.

Лікуючись у Німеччині від туберкульозу, Шолом-Алейхема застала Перша світова війна. Як підданого Російської імперії його вислали з країни. Так склалося, що письменнику не судилося повернутися на Батьківщину, він змушений емігрувати до Америки, де й помер. На той час Шолом-Алейхему виповнилося лише 57 років. Найбільше, що перед смертю письменник бажав – по закінченню війни з першим же пароплавом повернутися додому і бути похованим у Києві, поряд з батьком на рідній землі.

Помер Шолом-Алейхем у суботу 13 травня 1916 року, 15 травня у Нью-Йорку відбулися його похорони. В останню дорогу провести народного письменика прийшли тисячі шанувальників. На могилі співця єврейського народу було прочитано Заповіт, який він написав перед смертю. Першим пунктом його було прописано: «Де б я не помер, нехай мене поховають не серед аристократів, багатіїв чи знаті, а тільки серед простих трудящих євреїв, разом із справжнім народом так, щоб пам'ятник, який поставлять на моїй могилі, прикрашав прості могили навколо мене, а прості могили щоб прикрашали мій пам'ятник, – як простий, чесний народ прикрашав за мого життя свого народного письменника».

Шолом-Алейхем написав десять романів, двадцять п'єс, сотні повістей та оповідань, багато статей. Твори письменника перекладені на десятки мов світу. Його ім’ям названі вулиці, парки, сквери, споруджено пам’ятники, відкрито експозиції музеїв. Пам'ять про Шолом-Алейхема буде вічно жива, бо творча спадщина його безсмертна як і його слова, що несуть добро і мир. «Живите в мире и радости. В худые времена помогайте друг другу. Помогайте бедным и помните мое имя – Шолом-Алейхем – МИР ВАМ».

Старший науковий співробітник Музею класика єврейської літератури Шолом-Алейхема            Гладун Л. І.