Історичний календар. Особистості

ЙОСИП СНІЖНИЙ – ОДИН ІЗ ТИСЯЧ ПРЕДСТАВНИКІВ, ЯКІ ЗБЕРІГАЛИ УКРАЇНСТВО В СОБІ

В сьогоднішній трагічний час для України, як ніколи, нам стають зрозумілими долі тисяч українців, за всі минулі віки. Тих патріотів, які не корилися тоталітарній агресивній системі казарменого комунізму більшовиків. Тих, хто ідентифікували себе лише українцями, господарями своєї землі, просвітниками українського слова, культури і, цим наражалися на переслідування, арешти, табори і знищення від представників сталінського режиму, виразників комуністичної ідеології.

ОКСАНА ГРИЦЕЙ – МАЙСТРИНЯ УНІКАЛЬНОГО ЖАНРУ – ХУДОЖНЬОГО ВИПАЛЮВАННЯ НА ДЕРЕВІ

«Це графік від Бога, це графік від природи.

Вона на зоряну висоту підняла техніку і цього жанру, і такого рідкісного як випалювання»

Роман Горак

 

Оксана Йосипівна Грицей (Винник) – видатна художниця-портретист, член Національної спілки художників України (1970), заслужений майстер народної творчості України (1980). Мисткиня однією з перших в українському декоративному мистецтві застосувала штрих як основний прийом письма, використовувала і поєднувала техніку різьблення і художнього випалювання електрописаком на дереві, а також інкрустацію бісером.

ВАСИЛЬ ВЕЦАЛ – КАНАДІЙСЬКИЙ МАЙСТЕР ВИГОТОВЛЕННЯ БАНДУРИ

Василь (Вільям) Вецал, в Канаді його звуть – Білл Ветцал, народився 1943 р. в родині українських емігрантів в Ошаві, Онтаріо, Канада. Родина була трудолюбива, всі мали майстровиті руки і тому досягали успіхів лише власними зусиллями, талантом, винахідливістю розуму.

ГЕРАСЬКО ВАСИЛЬ СЕРГІЙОВИЧ - АВТОР ДОСЛІДЖЕННЯ ЖИТТЄВОГО І ТВОРЧОГО ШЛЯХУ УКРАЇНСЬКОГО КОМПОЗИТОРА ПАВЛА СЕНИЦІ

В 1979 р. до фондового зберігання (на той час) – Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника надійшов цінний експонат під назвою – «Бандура Павла Івановича Сениці (1879‒1960)». З історії експоната було встановлено, що надійшов він від Гераська Василя Сергійовича (1947-1981), журналіста Українського радіо.

ДО 180-РІЧЧЯ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОГО ВЧЕНОГО, ВИНАХІДНИКА ДУГОВОГО ЕЛЕКТРОЗВАРЮВАННЯ МИКОЛИ МИКОЛАЙОВИЧА БЕНАРДОСА

26 липня 1842 року в с. Бенардосівка Єлисаветградського повіту Херсонської губернії (нині – с. Мостове Миколаївської області, Україна) народився Микола Миколайович Бенардос.

Упродовж 1862–1866 років навчався на медичному факультеті Київського університету, у 1866–1869 роках – у Петровській землеробській і лісовій академії (нині – Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тімірязєва («Тімірязєвська академія»), Росія).

СУЧАСНІ МАЙСТРИ БАНДУРИ

Унікальний інструмент українців – бандура. Надзвичайно популярна та улюблена у XVII–ХІХ cт. У ХХ ст. цей інструмент переходить в розряд строго регламентованих, навіть елітних в українському суспільстві. Був період, в роки сталінського терору, коли бандуру чи релю (колісну ліру) потрібно було ховати за стріху, бо за тримання їх вдома, можна було «вскочити в халепу добрячу», як згадувала донька одного бандуриста.

ЧЕРВЕНЬ 1847 РОКУ В ЖИТТІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Перший арешт Т. Шевченка відбувся 5 квітня 1847 р. Близько двох місяців Кобзар перебував за гратами. У долю поета прийшов «гарячий» червень 1847 р.

ОЛЕКСАНДР КОРНІЄВСЬКИЙ - МАЙСТЕР МУЗИЧНИХ ІНСТРУМЕНТІВ

Олександр Корнієвський прийшов у цей світ 1889 р. 20 березня – на Чернігівщині в селі Данилівка і прожив довге життя сповнене і поту, і крові, і страждань.

27 травня виповнюється 120 років від дня народження Олени Семенівни Хобти (1882–1960)

Відома на Переяславщині колгоспниця Олена Семенівна Хобта народилася 27 травня 1882 р. в с. Гланишів (за іншими даними – Гайшин) Переяславського повіту Полтавської губернії у родині селянина-бідняка, наймита Семена Козія.

ВИПОВНЮЄТЬСЯ 100 РОКІВ ВІДОМІЙ ДОСЛІДНИЦІ КУЛЬТУРИ ТРИПІЛЛЯ-КУКУТЕНЬ ТАМАРІ ГРИГОРІВНІ МОВШІ

20 квітня 2022 р. виповнюється 100 років від дня народження Тамари Григорівни Мовші – відомого археолога, музеєзнавця, кандидата історичних наук, лауреата Премії Вікентія Хвойки. Вона зробила вагомий внесок у дослідження культури Трипілля-Кукутень. Майже 30 років її наукове та творче життя було пов’язане з Національним історико-етнографічним заповідником «Переяслав». Вона була одним із ініціаторів створення першого в Україні Музею трипільської культури, який нині функціонує у складі Заповідника. Експозиція створена за її науковою концепцією і побудована переважно на археологічних матеріалах, що походять з розкопок дослідниці.