Близько 42 року Апостол Петро за повелінням царя Ірода Агриппи був ув’язнений за проповіді про Ісуса Христа. У в’язниці він був прикутий двома залізними ланцюгами. Вночі, напередодні суду, Ангел дивним чином звільнив його від оков та вивів із в’язниці. Християни підняли вериги та зберігали їх як коштовну річ (веригами називали кайдани, ланцюги, окови святого Апостола Петра).
16 січня (за ухваленим 24 травня 2023 року Архієрейським Собором Православної Церкви України рішенням перейти на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року) вериги Апостола Петра виносяться на поклоніння народу у храм, збудований на честь Апостола Петра у Римі.
У народі це свято святкується як захисток від усіляких оков взагалі, особливо – злих доріг, ув’язнення. А якщо родину вже торкнулося горе в’язниці, то молилися до Петрових вериг.
З цього дня починав танути льодовий покрив на річках. «На Петра Вериги розбиваюaться криги». У Вериговий день могли заготовляти дерево, коли воно ще спить. Вважали, що рубати живе дерево, з початком сокоруху – великий гріх. Найкраще це робити взимку, «бо дереву в цей час не болить». Таке дерево не точить шашіль, не вражають грибкові хвороби, дерево менше псується , краще тримає тепло, оскільки зрубане в стані спокою воно має найбільшу щільність. Вірили, що будівля , зведена з такого дерева убезпечена від блискавки, бо «грім не влучає у чисте».
З Веригового дня люди жили сподіваннями на весну, адже зима «переступала» за свою половину. Казали: «З Петра Вериги чекай відлиги!»
Старший науковий співробітник НДФ МНАПСН «Музей українських обрядів» Світлана Зубер