Пропонований етнологічний словник охоплює лексику, пов’язану з традиційною будівельною культурою Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – ХХ ст., відбиває регіо-нальні особливості та локальні відмінності термінології традиційного будівництва, фіксує назви етапів, технологій, способів будівництва та конструктивні елементи народного будівництва. заповідника «Переяслав» (протокол №3 від 4.09.2018 р.) Довгань С. О., Поволоцька Л.О. Народна архітектура Середньої Наддніпрянщини / Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав». – Київ, 2018. – 143 с. У словнику читач знайде цікавий етнологічний матеріал з питань термінології народної архітектури Середньої Наддніпрянщини кінця ХІХ – ХХ ст. Видання доповнено картами, схемами та ілюстраціями.
Монографічні видання
У біобібліографічному покажчику представлено списки наукових праць у хронологічному порядку та короткі біографічні довідки співробітників археологічних підрозділів Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав".
У науково-популярному нарисі висвітлено історію створення та сучасний стан першого в Україні Музею трипільської культури, що нині входить до структури Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав". Видання розраховане на науквоців, краєзнавців, студентів, учнів та поціновувачів давньої історії та музеєзнавства.
У книзі висвітлено окремі аспекти історичного розвитку Переяславської землі у другій половині XIII – 60-ті роках XVI ст., часу політичного підпорядкування імперіям Золота Орда та Велике князівство Литовське. Не маючи окремого політичного та територіально-адміністративного статусу у татарську й литовську добу, Переяславщина як історична територія продовжує розвиватися у складі Київської землі.
До збірника увійшли статті та публікації завідувача науково-дослідного відділу "Музей діорама "Битва за Дніпро в районі Переяслава і створення Букринського плацдарму восени 1943 року" Національного історико-етнографічного заповідника "Переяслав" Бойко Н. А., а також спогади учасників та очевидців боїв на Букринському плацдармі.
Книга є спробою подати цілісне систематизоване дослідження про перебування Т. Шевченка на Переяславщині, про його роботу в Археографічній комісії у перший приїзд в серпні 1845 р., про літературну творчість на Переяславщині, а також літературну спадщину Кобзаря періоду заслання, де подаються спогади та описи Переяславщини і йдеться про спілкування і дружбу з переяславським лікарем А. Козачковським. Книга розрахована на науковців, краєзнавців, студентів, учнів та поціновувачів творчості Т. Шевченка.
Монографія старшого наукового співробітника Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» Наталії Павлик «Література Переяславщини. Сучасність» є літературознавчим дослідженням пласта крайової літератури. Проаналізовано художні твори переяславських літераторів періоду відродження незалежності України.
Нещодавно вийшла спільна монографія Марії Юрійчук та Віктора Ткаченка, кандидата історичних наук, ученого секретаря Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».
Монографія "Малі Канівці" є результатом багаторічної дослідницької роботи переяславського археолога, завідувача науково-дослідного сектора "Археологічна експедиція" НІЕЗ "Переяслав", Олександра Прядка. Історико-краєзнавчий нарис є своєрідною розвідкою з історії одного з сіл Черкащини – Малі Канівці (вихідцем з якого є автор). У монографії представлено огляд історії згаданого села від найдавніших часів до початку ХХ століття.
Вийшла друком монографія переяславського археолога Михайла Віталійовича Роздобудька.
Книга є результатом кропіткого фахового осмислення її автором процесів олюднення території Середньої Наддніпрянщини, зокрема і Переяславщини.