ВИСТАВКА «ВИШИВАНКА – ОДВІЧНИЙ ПРЕДКІВ ТАЛІСМАН (НА МАТЕРІАЛАХ ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ НІЕЗ «ПЕРЕЯСЛАВ»)

18 травня 2023 року в експозиції хати ткача, що знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відкрито виставку «Вишиванка – одвічний предків талісман» (на матеріалах фондової колекції НІЕЗ «Переяслав»). Виставка присвячена Дню української вишитої сорочки.

На виставці продемонстровано 25 зразків жіночого натільного одягу Середньої Наддніпрянщини (Переяславщина, Черкащина), Полтавщини,

Чернігівщини, Сумщини кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Представлені

експонати різноманітні за своїми конструктивними та художньо-естетичними особливостями. В композиціях поєднані орнаменти з рослинних та геометричних мотивів: «ламана гілка», «дубові листочки», «троянди», «ягідки», «яблука», «сосонка», «дерево життя», «виноград», «калинка», «колосочки», «листочки», «гвоздички», «чотирьохпелюсткові квіти», «шестипелюсткові квіти», «калинова квітка», «хмелик», «дубове листя», «круглі квіти», «хміль», «рожина», «бовтики», «розети», «завитки», «косарики», «собачки» (завитки), «смородинка», «овесець», «клинчик з листочками», «куряче море», «огірочки», «козлики», «баранці», «човники», «морока», «дамочки», «віконечка», «кучеряві ромби», «млинки», «кучерява кривулька», «вилочки», «ромби», «споювані ромби», «ступінчасті ромби», «кривулька», «ступінчаста кривулька», «споювана кривулька», «хвилька», «хрестики», «орлики», «косі хрести», «трикутники», «кружальця», довбанка, вирізування, «зубці» та ін.

Вишивка першочергово носила не декоративний, а обрядовий характер. Біла сорочка була обличчям господині. Кожна жінка вміла вишити та зшити сорочку. Цьому сприяв і покрій – простий та лаконічний. Цільнокроєна сорочка мала найвищий ритуальний статус. З появою крамної матерії, більш тонкої, її почали вживати на верхню частину сорочки, нижню ж частину викроювали з домотканого полотна. Така сорочка отримала назву «до підточки». Рукава сорочки уставкові та безуставкові. Уставка розширювала плечову частину сорочки та разом із призібраним «пухликами» рукавом декорувала її. Це не просто кола, ромби, спіралі – це унікальні символи. Наші пращури малювали свою долю, творячи її на полотні, виписуючи древні знаки як обереги, як коди свого роду. Ознака стародавньої вишивки – її лаконічна довершеність. Немає нічого зайвого, кожна деталь не випадкова. Узори вишивок – особливі письмена. Ці сакральні коди жіночі руки переносили на полотно. З давніх віків, з роду в рід і до сьогодні.

Зразки автентичних жіночих сорочок засвідчують величезний творчий потенціал майстринь, які їх виготовляли та прикрашали декором.

Зауважимо, що вони є лише незначною частиною колекції сорочок, що зберігаються у фондовому зібранні НІЕЗ «Переяслав». Виставка діятиме до 31 грудня 2023 р.

Cтарший науковий співробітник Музею українських обрядів                                                                                                            С.М. Зубер

Науковий співробітник Музею народного одягу Середньої Наддніпрянщини                                                                                  М. І. Бондаренко