23 січня 1860 р. вийшло третє й останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка.

Весною 1947 р. у Переяславі була створена організація «Союз вільних українців», засновниками якої були переяславці студент 1-го курсу фізичного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка – Юрій Гайдук, учень 9-го класу міської школи № 1 Олег Іващенко та кілька старшокласників 1-ї і 2-ї шкіл. Поступово переяславська організація зростала. Відомі імена Раїси Гайдук та Володимира Кондеса.

Календарями називаються системи обліку часу, в основі яких лежить періодичність руху космічних тіл (Землі, Місяця і Сонця), що дає видимі людям добу, місяць і рік.

Кожна система обліку часу потребує якогось початкового моменту, від якого здійснюється відлік років. Це т. зв. ера (від лат «aera» – число, цифра – мається на увазі початкове число).

Нині україноцентрична спільнота прислухається до ідейних заповітів Т. Шевченка, що є важливим фактором у російсько-українській війні, де інформаційне випередження сприяє переможним крокам до визволення. Якраз у 177-му річницю з дня написання твору «Як умру, то поховайте…» Т. Шевченком доцільно повернутися до питання виконання переяславського заповіту Т. Шевченка.

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Цей день був затверджений Указом Президента № 945/2006  від 10 листопада 2006 року « … З метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики України п о с т а н о в л я ю:    

З метою вшанування пам’яті людей, які стали жертвами геноциду та для запобігання подібних злочинів у майбутньому 9 грудня 1948 р. Генеральною асамблеєю ООН була ухвалена Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

Спогади, Китастого Г. Т. як очевидця подій від 20-х рр. ХХ ст., правдиво відображають ціле направлену тоталітарну репертуарну політику в мистецьких закладах новоствореної Української РСР. Це було нещадне вихолощення традиційного розвитку пісенної народної творчості.

П’ятдесят років тому, у 1972 р., колекція млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини поповнилася водяним млином із с. Гамаліївка Шосткинського р-ну Сумської обл.

Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.