90 РОКІВ З ДНЯ НАРОДЖЕННЯ НАДІЇ МИХАЙЛІВНИ КРА́ВЧЕНКО (04.11.1935–22.12.2001) – ДОСЛІДНИЦІ АРХЕОЛОГІЧНИХ ПАМ’ЯТОК ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ

Надія Михайлівна Кравченко народилася 4 листопада 1935 р. у Києві. Батько, Михайло Кравченко, був одним із керівників спортивної справи в УРСР. Його репресували в 1930-их рр. Її мати, Галина Ніколаєнко, була першим директором Київського державного історичного музею, одразу після звільнення Києва (1944–1946), а потім викладала у Київському університеті.

Надія Кравченко поступила на історичний факультет Київського університету ім. Т. Г. Шевченка (1955), з другого курсу перевелася до Московського університету, який закінчила у 1959 р.

З 1959 по 1968 рр. працювала в Інституті археології АН УРСР, де займалася археологією слов’ян. Захистила кандидатську дисертацію «Косанівський могильник як джерело для вивчення історії населення Побужжя у першій половині І тис. н. е.» (1967). У 1969 р. перейшла працювати до Київського педагогічного інституту ім. М. Горького (нині Національний педагогічний університет ім. Михайла Драгоманова) на новостворений історичний факультет, де згодом очолила кафедру (1985–1990). Дослідниця запровадила тут поглиблене вивчання студентами археологічних дисциплін. Вона створила археологічний кабінет (музей), археологічну лабораторію, через яку пройшли багато нинішніх фахівців-археологів. У 1970 р. Надія Михайлівна ініціювала створення, організувала та 23 роки очолювала Ранньослов’янську археологічну експедицію, яка постійно працювала при Київському педагогічному інституті. Археологічні роботи проводились в Обухівському, Васильківському, Фастівському районах Київської обл. Найцікавіші результати розкопок було отримано під час досліджень групи пам'яток І тисячоліття н. е. поблизу міста Обухова: такі пам’ятки черняхівської культури як могильники Косанове та Дерев’яна, поселення і могильник Обухів-І та багатошарове слов’янське поселення ІІІ–ІХ ст. Обухів-ІІ. Всього дослідниця провела 40 польових сезонів в експедиціях майже по всіх регіонах України.

У 1960 р., ще працюючи в Інституті археології, Н. М. Кравченко разом з М. Ю. Брайчевським у складі розвідувального загону Канівської експедиції Інституту археології АН УРСР обстежила значну ділянку лівого берега Дніпра в межах Переяславщини між селами Вʹюнище, Андруші, Козинці та Підсінне перед їх затопленням водами Канівського водосховища. Того року на цій ділянці археологами було відкрито більше 20 пам’яток, які відносились до епохи неоліту, бронзи, скіфського часу, черняхівської та давньоруської культур. Зокрема саме загін М. Ю. Брайчевського та Н. М. Кравчекно відкрив відому пам’ятку давньоруського часу в ур. Городище біля с. Андруші, яку згодом розкопав М. П. Кучера. Вона виявилася цікавим археологічним комплексом, що складався з городища та супроводжуючого його поселення-посаду. Дослідник пов’язав пам’ятку з літописним містом «Устя» (1964). По результатах досліджень експедиція залишила після себе Науковий звіт. Він особливо цінний нині, оскільки подає чи не єдину збережену інформацію про пам’ятки, які потрапили у зону затоплення, були розмиті і втрачені для подальшого вивчення науковцями.

З 1992 р. Надія Михайлівна викладала у Київському інституті «Слов’янський університет». Отримала звання «Заслужений працівник освіти України». Вона є співавтором відомих курсів лекцій для студентів і широкого загалу – «Археологія та стародавня історія України» (1992) та «Вступ до історії» (2001).

Н. М. Кравченко досліджувала проблеми слов'янського етногенезу, питання духовної культури давніх слов’ян І тис. н. е., займалася етноісторичними реконструкціями, краєзнавством, джерелознавством, культурологією. Вивчала пам’ятки зарубинецької, київської, черняхівської та ранньослов’янської культур. Вчена є автором понад 100 наукових праць.

Дослідниця активно співпрацювала у Київській обласній організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Надавала методичну та практичну допомогу Фастівському краєзнавчому музею в створенні археологічної експозиції, активно допомагала цьому музейному закладу в науковому пошуку, була членом його наукової ради. Передала музею свої колекції.

Померла дослідниця у віці 66 років 22 грудня 2001 р. у Києві.

Деякі праці Н. М. Кравченко:

1. Дослідження ранньослов’янської культури на Україні. Український історичний журнал. № 3. С. 156–157 (у співавт. з Брайчевським М.Ю.).
2. Косановский могильник (по материалам раскопок В.П. Петрова, Н.М. Кравченко 1961–1964 гг.). МИА (Материалы и исследования по археологии СССР). Москва, 1967. № 139. С. 77–135.
3. Нові пам'ятки І тис. н.е. в Київському Подніпров'ї. Археологія. Вип. 15. С. 87–98 (в спіавт. з Абашиною Н.С., Гороховским Е.Л.).
4. Знахідка в «Змійовому валу». Археологія. 1975. Вип. 18. С. 108–110 (в спіавт. з Кучерою М.П., Юрою Р.О., Гопаком В.Д.).
5. Исследование славянских памятников на Стугне. Славяне и Русь. К., 1979. С. 74–
6. Погребальные обряды племен черняховской культуры. Свод археологических источников. Москва, 1983 Вып. Д1-22. 150 с. (у співавт. з Симоновичем Е.А.).
7. Реконструкція інтер'єру слов'янського житла VIII-IX ст. ст. Археологія. Вип. 45. С. 84–95 (в спіавт. зі Стрункою М.Л.).
8. Археологічні пам’ятники ранньослов’янської писемності. Вісник Київського інституту «Слов’янський Університет». Вип. 2. С. 88–93 (у співав. з Абашиною Н.С.).
9. Музей в інтер'єрі районного міста. Пам’ятки України. № 1.
10. Путешествие в первое тысячелетие нашей эры: Записки археологической (студенческой) экспедиции. К., 2000. С. 57 с.
11. Древняя история славян в концепциях современной украинской историографии. Два дискурса методологии. Слов’янські культури в європейській цивілізації. К., 2001. С. 166–197.
12. Кравченко, Н. М., Абашина, Н. С. Докирилівський напис на пряслиці з ранньослов’янського поселення Обухів II. Археологія. 2 2001. С. 144–147.
13. Черняхівська культура і проблема антів. В: Павленко Ю. В. (ред.). Михайло Брайчевський. Вчений і особистість. Київ: Фенікс, 2002. С. 35–42.
14. Кравченко Н. М., Петраускас О. В., Шишкин Р. Г., Петраускас А. В. Памятники археологии позднеримского времени Правобережной Киевщины. Киев: КНТ, 2007.

Джерела:

1. Брайчевский М. Ю., Кравченко Н. М. Отчет о разведке Каневской экспедиции 1960 г. НА ІА НАНУ. 1960/2в. 11 с.
2. Пам’яті Надії Михайлівни Кравченко. Археологія. 4. 2002. С. 145-146.

1. Абашина Н. С. Слово об Учителе. Дослідження з археології, історії, етнографії: Пам’яті Н. М. Кравченко. К., 2003.
2. Абашина Н. С. Надежда Михайловна Кравченко. В: Лисенко С. Д. (ред.). Проблеми археології Середнього Подніпров’я: До 15-річчя заснування Фастівського державного краєзнавчого музею. Київ, Фастів, 2005. С. 10–18.
3. Українські історики XX століття: Бібліографічний довідник. Вип. 2. Ч. 1. Київ-Львів, 2003.
4. Надія Михайлівна КРАВЧЕНКО. In Sclavenia terra. Київ: Інститут археології НАН України, 2022. Вип. 4. С. 153–161.
5. Кравченко Надія Михайлівна [Електронний ресурс] Вікіпедія. / URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/Кравченко_Надія_ Михайлівна.
6. Надія Михайлівна Кравченко [Електронний ресурс] Barbaricum. / URL: http://barbaricum.org/laboratory/person/Надія_Михайлівна_ Кравченко.

Старший науковий співробітник НДВ археології                                                                                                        Г. М. Бузян

• Н. М. Кравченко. 1970-ті рр. Н. М. Кравченко. 1970-ті рр.
• Н. М. Кравченко. 1970-ті рр. Н. М. Кравченко. 1970-ті рр.
•