На початку липня 2020 р. археологічний загін Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» (керівник кандидат історичних наук Олександр Прядко) у складі експедиції Інституту археології НАН України (керівник кандидат історичних наук Всеволод Івакін) розпочав розкопки на території давнього Переяслава. Дослідження зосереджуються на земельній ділянці по вул. Покровській. Дані роботи носять рятувальний характер і пов’язані з новим будівництвом. Вони здійснюються за сприяння Олександра Яреми, керівника ПП «Земля Переяславщини».
Територія, де ведуться розкопки, входить у межі «окольного граду» Переяслава княжих часів та Нижнього міста ХVІІ – ХVІІІ ст. Літописним терміном «окольний град» позначався укріплений посад давньоруських міст. Поселення-посад міста Переяслава є складовою частиною пам’ятки національного значення «Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства». Тож згідно законодавства України будь-які земляні роботи на території пам’ятки мають здійснюватись після проведення археологічних досліджень.
Містобудівна структура Переяслава за княжих часів складалася з дитинця, «окольного граду» та передгородь, за козацької доби відповідно – фортеці (Верхнє місто), Нижнього міста та передмість Альтицького, Закиєвобрамського й Задовгомостянського.
Переяславський посад почав заселятися з Х ст., одночасно із спорудженням фортеці дитинця, як неукріплена частина міста. На його території розміщувались двори переяславських бояр, ремісників, торговців та монастирські садиби. Фортифікаційні споруди посаду – вал та рів навколо нього, зводились поступово протягом ХІ – першої половини ХІІ ст. Довжина валів, які на сьогодні збереглися фрагментарно, складає близько 3300 м. Площа посаду визначається у приблизно 66 га. У козацьку добу ця територія отримала назву – Нижнє місто. Незважаючи на археологічні дослідження попередніх років, більшість цієї історичної частини Переяслава залишається мало дослідженою й містить ще багато не з’ясованих питань та проблем, що стосуються становлення, розвитку й життєдіяльності міста у період з Х по ХІХ ст. У більшості випадків відповіді на них можуть надати в основному археологічні джерела. На це направлені й розпочаті дослідження по вул. Покровській.
Уже на початковому етапі розпочатих археологічних пошуків вдалося зафіксувати нові дані до історичної топографії цієї частини міста. У ході розкопок виявлено цікаві та важливі артефакти, пов’язані з різночасовими етапами розвитку Переяслава. Серед них найбільш масову групу складають фрагменти різноманітного керамічного посуду, який є визначальним для датування хронологічних періодів міста. На особливу увагу заслуговують окремі знахідки, серед яких свинцева висла печатка, якою було скріплено один із важливий документів княжої доби, до цього ж періоду відносяться знайдені кістяний гребінь, пряслице із пірофілітового сланцю, фрагменти скляних браслетів та ін. Дослідження продовжуються. Тож сподіваємось на нові знахідки та відкриття.
Світлини: Сергій Вовкодав, Олександр Прядко.
Завідувач НДВ археології НІЕЗ «Переяслав» Дмитро Тетеря
