Однією із найтрагічніших сторінок України у ХХ ст. залишаються роки Голодомору. Довгий час масштаби і наслідки цієї трагедії замовчувались і приховувались, як від нащадків, так і від світової громадськості. Жахлива правда про доведення цілої нації до загибелі шляхом голоду, відкрилась лише після здобуття Україною незалежності.
Згідно, Закону «Про Голодомор 1932-1933 років в Україні», прийнятого Верховною Радою 28 листопада 2006 р. Голодомор офіційно визнали геноцидом українського народу.
Геноцид – це однин із найтяжчих злочинів проти людства, найнебезпечніша форма порушення прав і свобод людини. Згідно, ст. 442 Кримінального кодексу України від 05.05.2021 р. геноцид – це діяння, умисно вчинене з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи шляхом позбавлення життя членів такої групи чи заподіяння їм тяжких тілесних ушкоджень, створення для групи життєвих умов, розрахованих на повне чи часткове її фізичне знищення, скорочення дітонародження чи запобігання йому в такій групі або шляхом насильницької передачі дітей з однієї групи в іншу, що майже повністю співпадає з міжнародним визначенням злочину геноциду та запобігання за нього прийнятим ст. 2 Конвенції ГА ООН від 09.12.1948 р.
Станом на 2025 р. Голодомор 1932 – 1933 рр. в Україні визнали геноцидом українського народу більше 30-ти країн світу та держави Ватикан (2004 р.), Уельс (2023 р.). Більше половини з них визначились після повномасштабного вторгнення рф на територію України 24 лютого 2022 р., Голодомор 1932–1933 рр. в Україні визнаний Європейським Союзом.
За підрахунками сучасних дослідників у період за менш ніж календарний рік (1932 – 1933 рр.) загинуло від 1,8 до 7, навіть оприлюднена цифра, 10 млн. жертв. У червні 1933 р. смертність в Україні набула катастрофічних масштабів. Страждальницькою смертю щодоби помирало 28-ім тис. осіб, щогодини – 1168 осіб, щохвилини – 20. Не оминула ця трагедія і Переяслав. До 60-ти річчя Голодомору в Україні дослідник П. Бачинський опублікував статистичні дані щодо смертності населення у 1933 р. у містах та районах Київської області. Він зазначив, що у наведений період у Переяславі померло 1055 осіб. Однак, ці дані є далеко не повними.
Для увічнення пам’яті жертв Голодомору 1932 – 1933 рр. на початку 90-их рр. ХХ ст. на території України почали встановлювати пам’ятні знаки – дерев’яні хрести, як символи християнської віри, які виконували функцію намогильного знаку, безпосередньо на кладовищах – місцях, які у загальному розумінні відповідають цій трагедії.
Завдяки членам організацій Рух, «Просвіта», Українська республіканська партія, Братства козаків Переяславського полку у Переяславі пам’ятні хрести встановили на Підварському, Заальтицькому, Андрушівському, Ярмарковому кладовищах та на Борисоглібській площі. На місцях встановлення пам’ятних хрестів відбуваються жалобні мітинги та церковні панахиди.
Окрім хрестів, до 60-их роковин Голодомору, за ініціативи директора Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника Михайла Івановича Сікорського (1926–2011 рр.) на Заальтицькому кладовищі встановили «Пам’ятник жертвам Голодомору 1932–1933 рр.» (ск. Ігор Семенович Зарічний).
28 листопада 2009 р. у дні вшанування жертв Голодомору 1932–1933 рр. у Переяславі відбулось відкриття «Пам’ятного знаку жертвам Голодомору 1932–1933 рр.». Ініціатива створення належить місцевим активістам спільно з міською владою. Головним елементом скульптурної композиції, є хрест з чорного граніту, розміщений в центрі символічного трьохярусного круглого надгробку, на тлі світло-сірого крила. Перед хрестом трикутник з написом: «Жертвам Голодомору 1932 – 1933 рр.». Пам’ятник встановлений у межах міського парку ім. Г. Сковороди. У роковини Голодомору біля пам’ятника відбуваються мітинги-реквієми учасники якого запалюють лампадки, покладають живі квіти та китиці калини в пам’ять про тих, хто загинув мученицькою смертю спричиненою голодом.
Пам’ятні знаки встановлені у пам’ять про жертв Голодомору 1932 – 1933 рр., є нагадуванням для наступних поколінь про страшні роки сталінського режиму, а особливо тепер, коли Україна у збройному протистоянні проти рф, вчергове виборює своє право на незалежність від будь якого тоталітарного режиму.
Вічна пам'ять тим, хто не пережив Голодомору!
Старший науковий співробітник НДВ історичного краєзнавства Г.М. Наконечна
