16 жовтня 2015 року в Меморіальному музеї академіка В. Г. Заболотного відбулася презентація виставки «Світ скляних фантазій».
Гутне скло – це вироби, виготовлені майстром вручну, у гарячому стані, безпосередньо біля скловарної печі. Вже кілька тисячоліть гутне скловиробництво є найголовнішою технологією виготовлення скла, оскільки дає змогу розкрити такі його цінні властивості, як пластичність та піддатливість видуванню. Фантастична палітра гутного скла передає багату кольорову гаму світла та викликає яскраві естетичні враження й переживання.
Починаючи з часів існування Давньоруської держави цей промисел набув помітного розвитку, проте, монгольська навала призвела до занепаду виробництва скла. Впродовж XIV – XVI ст. склоробна промисловість з міст поступово переходить до сільської місцевості, оскільки цей промисел потребує великої кількості необхідної сировини: кварцового піску, лісу та води. На зміну колективним ремісничим майстерням прийшли невеликі напівкустарні підприємства мануфактурного типу – гути. Гути (з німецького hutta) – це приміщення, де знаходилася піч, в якій варили скло та видували посуд. Техніка українського скловиробництва в XVI – XVII ст. була на рівні з тогочасними країнами Європи. Українські гути наприкінці ХVIII та в першій половині XIX ст. внесли чимало нового у свою продукцію, демонструючи кращі пластичні та декоративні можливості скла. Розвиток промислового виробництва в другій половині XIX ст. призвів до поступового згасання діяльності маленьких гутних майстерень. Традиції гутництва відродилися в середині XX ст., переважно у творчості провідних українських майстрів та художників Львова і Києва. Цінною особливістю українського склоробства другої половини ХХ ст. є збереження традицій гутного скла, успадкованих з часів Давньоруської держави.
Одне з чільних місць у цьому процесі посіла продукція Київського заводу художнього скла. Заснований 1882 р. у Києві на Деміївці, він отримав назву Деміївський. З 1917 р. це підприємство відоме під назвою Південно-Російський скляний завод Міхельсона. В перші пореволюційні роки він називався Київський державний склозавод «Червона гута» (1928) та Київський скло-термосний завод (1934). З 1960 р. підприємство отримало назву Київський завод художнього скла.
Усі музейні предмети, представлені на виставці «Світ скляних фантазій», є авторськими роботами, які в 70-80-х рр. ХХ ст. були передані у фонди Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Ці твори мистецтва виготовлені відомими майстрами Київського заводу художнього скла: Затинайком Володимиром Тихоновичем, Сміян Сусанною Костянтинівною, Балабіним Альбертом Григоровичем, Митяєвою Лідією Мефодіївною, Голембовською Світланою Владиславівною, Зарицьким Іваном Васильовичем, Аверковим Павлом Петровичем, Геншке Володимиром Миколайовичем, Міцлером Василем Миколайовичем, Ковалишиним Ігорем Івановичем.
Твори, виконані цими художниками, крім функціональності, розкривають різні відтінки естетичного почуття. Вони представлені такими декоративними прийомами та техніками, як «кольорова крихта», «міллефіорі», техніка вільного формування тощо. Інтерпретуючи художні образи, митці майстерно використали унікальні пластичні властивості гутного скла та його широку кольорову палітру.
Запрошуємо всіх бажаючих оглянути нашу чудову виставку, яка діятиме у Меморіальному музеї академіка В.Г. Заболотного до 1 грудня 2015 року.
Провідний науковий співробітник
Кузьменко Ан.В.