Які дивовижні ці квіти,
У кожній чарівність своя
Всі різні, та й що говорити –
У квіти закохана я…
Надія Красоткіна.
Які дивовижні ці квіти,
У кожній чарівність своя
Всі різні, та й що говорити –
У квіти закохана я…
Надія Красоткіна.
29 липня 2020 р. у приміщенні Музею українського рушника, що знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відкрито виставку «Народні рушники із сюжетними композиціями з фондової колекції НІЕЗ «Переяслав».
Віск є одним із продуктів бджільництва, який українці знали з давніх часів. Він мав велике значення для життєдіяльності людини та економіки держави. Ще з давніх часів із нього виготовляли свічки. Вогонь воскової свічки вважався одним із першоелементів світобудови, був першим знаком життєдайної і цілющої енергії сонця, символом життєвої снаги, родючості, очищення. За допомогою воскової свічки в домашніх умовах освітлювали приміщення, здійснювали релігійні обряди. Свічки були обов'язковим ритуальним атрибутом впродовж всього життя людини: під час народження, весілля, смерті.
Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» − один з найбільших музейних комплексів України, у склад якого входить більше 400 об’єктів і пам’яток культурної спадщини. У його складі 371 нерухома пам’ятка, 24 тематичні музеї різних напрямів, величезний архівний фонд заповідника складає більш ніж 180 тисяч одиниць зберігання. Особливе місце у структурі заповідника посідає Музей народної архітектури та побуду Середньої Наддніпрянщини. Заснований у 1964 р. він став першим музеєм просто неба в Україні, і створювався при безпосередній участі корифеїв музейної справи Переяславщини М.І. Сікорського, Є.Ф. Іщенка, М.І. Жама та ін.
26 червня в приміщенні мисливського будинку князя О.К. Горчакова, що знаходиться на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини відкрито виставку «Жіноча міська мода кінця ХІХ – початку ХХ століття» (на матеріалах фондової колекції НІЕЗ «Переяслав»).
На сьогоднішній день у колекції літературної шевченкіани Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» нараховується 60 «Кобзарів» Т. Г. Шевченка різних років видань, які потрапили до фондової колекції шляхом дарування та купівлі в приватних осіб, шляхом передачі з резервно-обмінного фонду ЦНБ АН УРСР, купівлі в букіністичних магазинах м. Києва, в книжкових магазинах м. Переяслава тощо.
15 червня в Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відкрито виставку «Кобзарі» Т. Г. Шевченка (з фондової колекції НІЕЗ «Переяслав»).
7 червня на центральній площі Переяслава відбулася щорічна зустріч жителів с. Комарівки, які були виселені протягом 1960-70 рр. під час будівництва Канівського водосховища. У зв’язку з карантином (дотримуючись норм) на зустріч пришли лише комарівчани, які проживають у Переяславі. Минулого року науково-дослідний відділ історичного краєзнавства НІЕЗ «Переяслав» на зустрічі комарівчан презентував виставку «Моя Комарівка», друкований фотоальбом, у якому розміщено 53 світлини і списки власників виселених садиб та дерев’яний макет Миколаївської церкви, яка була зруйнована в 1930-х роках.
Візуальні джерела є важливою складовою краєзнавчих досліджень, адже зберігають у собі "живі" образи минулого. Їх вивчення дозволяє відчути дух тієї чи іншої епохи, зануритися у відповідну атмосферу та наочно ознайомитися з об'єктами наукового пошуку. Давні листівки та світлини є безцінними документами доби, яка вже стала історією. З нагоди Всеукраїнського дня краєзнавства пропонуємо відеопрезентацію "Переяслав у листівках та світлинах: 1910- ті - 1960-ті рр.". До неї увійшло понад сорок зображень міста Переяслава з особистих архівів його мешканців. Відеопрезентацію підготовлено завідувачем НДВ історичного краєзнавства, к.і.н. Т. Ю. Нагайком.