ГУРТІВКА «ВПІЗНАЙ В ОБЛИЧЧЯ КНИГУ»

25 січня о 13.30 у Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка відбулось відкриття виставки «Впізнай в обличчя книгу», де було представлено видання на шевченківську тематику. Основу експозиції складали книги з фондової колекції НІЕЗ «Переяслав». Частина – із бібліотек та подарункові екземпляри музею. Захід організаційно мав своєрідну інтерактивну співпрацю на зразок флешмобу. Учні 11-Б класу Переяславського академічного ліцею ім. Івана Мазепи (вчителька української мови та літератури Н. В. Білокінь) стали безпосередніми учасниками дійства. Спершу їм було доведено, що ми звільняємося від полонізмів, русизмів, натомість нашу мову заселяють англомовні терміни. Тому лексемі «флешмоб» є українські відповідники – раптівка, гуртівка, змовка тощо.

Дітям було запропоновано провести своєрідний тест на поширення тієї чи іншої книги про Т. Шевченка в сучасному соціокультурному просторі. Для цього вони, роздивившись книги й чисто зовні впізнавши якусь, не пояснюючи, де бачили це видання, голосно озвучили: «Впізнав!». Було 9 впізнавань.

По ходу проведено мініконкурси. Перший – «Хто першим відшукає книгу». Для цього було надано орієнтири. Книга написана російською мовою. Ім’я, прізвище й по-батькові автора складаються із трьох букв, тобто – прізвище з трьох букв, ім’я з трьох букв й по-батькові з трьох букв. Коли кажуть «з трьох букв», виникає асоціація з поширеним нині висловом про «русскій корабль». Школярі так це й сприйняли, супроводжуючи озвучене усмішками. Інтрига в тому,  що в імені автора, книгу якого треба відшукати, також присутні ознаки абсцентної лексики. Цей термін означає не те щоб ненормативну лексику, а наявність у смислі одного із слів відтінок непристойності, відразливості. Книгу знайшли й достеменно запам’ятали, що про українця Т. Шевченка писав корейський письменник Кім Сук Вон.

Далі запропоновано участь у завданні-конкурсі «Хто перший порахує кількість книг на виставці». Нараховано 121 книгу. Наступний етап – віднайти серед них не книгу, а зовні щось схоже на неї. Можна книги брати в руки, гортати, оглядати з усіх сторін. Одна з учасниць відшукала упакований блок касет із фільмами на шевченківську тематику, що нагадував книгу.

Третій мініконкурс «Швидко дай відповідь на запитання» розрахований на спостережливість. Звертання було безпосередньо до учнів ліцею: «Де кожен із вас майже кожного дня бачить змальований образ Тараса Шевченка?». Переможниця пригадала: у вестибюлі Переяславського ліцею висить великий портрет Т. Шевченка художника Дремлюги, прізвище якого пригадували й приблизно намагались озвучити.

Кожному з переможців конкурсів вручили призи: монографію про Т. Шевченка Н. Кухарєвої й С. Коркач «Багато добрих спогадів зберіг я про старий Переяслав…» та буклет про Музей Заповіту Т. Г. Шевченка.

Модератор заходу повідав учням про відмінність електронної книги від паперової: вони відрізняються тим, що «живу книгу» ми не тільки читаємо, а й відчуваємо її тактильно. Електронну книгу не пригорнеш, коли вже дуже припаде до душі. При відсутності живлення пристрою читати електронну не можеш, а паперову книгу можеш взяти із собою й на іншу планету. При опитуванні, якій книзі учні віддають перевагу, 5 респондентів назвали електронну, 10 – паперову.

На завершення ліцеїсти прослухали розповідь про ідеологічні тенденції в шевченкознавстві, які наявні в експонованих книгах, та відвідали кімнату, де був написаний «Заповіт».

Старший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка                   Н. Павлик