Історичний календар. Музейні предмети

РАРИТЕТНА БАНДУРА – БАНДУРА ГНАТА ГОНЧАРЕНКА

В Музеї кобзарства Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» експонується близько тридцяти бандур. Кожна з них має ту чи іншу історію – легенду. Є інструменти майстер яких невідомий, а інші бандури в більшості виготовлялися майстрами кустарного промислу, які були хорошими теслями, столярами мали хист до роботи з деревом.

РОЗПИСИ ГРИГОРІЯ СОКОЛА У ЗІБРАННІ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО ЗАПОВІДНИКА «ПЕРЕЯСЛАВ»

Українське наївне малярство – річ унікальна, своєрідна і незбагненна. Воно сягає своїм корінням у далеке минуле і живить своїм етноментальним підґрунтям людей, здатних неординарно сприймати та передавати в мистецьких творах оточуюче середовище, світоглядні вірування та уявлення свого народу. В наївному живописі поєднуються фольклорне надбання, прадавня символіка, міфопоетична творчість даного етносу.

РУШНИК КРІЗЬ ПРИЗМУ ОБРЯДОВОСТІ

Традиційний український рушник – найбільш давній і характерний тип  народної тканини, улюблена окраса хати, вагомий сакральний елемент, що увібрав у себе захисну, оберегову, обрядову та естетичну функції. В матеріальній сфері рушник ніс таке ж навантаження, як обрядове дійство, пісня, молитва – в духовній.

МИСТЕЦЬКА СПАДЩИНА ХУДОЖНИКА З ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ - ПАНАСА ЯРМОЛЕНКА (з нагоди 135 річчя від дня народження)

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» – один із провідних культурних осередків, відомий не лише в Україні, а й далеко за її межами. На сьогодні, завдяки титанічним зусиллям та самовідданій праці декількох поколінь переяславських музейників, фондозбірня НІЕЗ «Переяслав» нараховує понад 180 тис. одиниць збереження основного та понад 44 тис. науково-допоміжного фонду. Серед багаточисельного фондового зібрання знайшла своє місце колекція картин художника з Переяславщини Панаса Ярмоленка.

МУЗЕЙ НАРОДНОГО СУХОПУТНОГО ТРАНСПОРТУ СЕРЕДНЬОЇ НАДДНІПРЯНЩИНИ

Час швидко змінює все навкруги, а музей – те місце, де можна відчути себе у минулому.

ВІТРЯК ІЗ СЕЛА ДОВЖИК

П’ятдесят років тому, у 1971-му, колекція вітряних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини поповнилася вітряком із с. Довжик Липоводолинського р-ну Сумської обл. (у ХІХ ст. село Довжицької волості Лебединського пов. Харківської губ.).

Про жильні та золотії струни (за обговоренням Віктора Мішалова та Юрка Запорожця про перші струни для бандури)

Ознайомлюючи відвідувачів Музею кобзарства з періодом виникнення давніх музичних інструментів: лютні, кобзи, бандури, акцентується увага, що перші струни на  щипкових інструментах були жильні, кишкові. Це викликає здивування захоплення і багато різних запитань.

ЦІКАВИЙ ЕКСПОНАТ: ЧУМАЦЬКИЙ ВІЗ

Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини  репрезентує унікальну колекцію транспортних засобів ХІХ-ХХ ст. Експозиція складається з близько 600 експонатів. Основний експозиційний матеріал – 29 одиниць літнього виду транспорту (шарабан, тачанка, безтарка, биндюг, фаетон тощо) та 25 одиниць зимового транспорту (сани-козирки, сани-розвальні, сани з підсанями тощо). Декілька транспортних засобів є реконструкціями. Серед них – чумацький віз – «мажа».

ІКОНОПИСНЕ ЗІБРАННЯ ІКОН ПОКРОВИ ПРЕСВЯТОЇ БОГОРОДИЦІ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ XIX СТОЛІТТЯ З ФОНДОВОЇ КОЛЕКЦІЇ НАЦІОНАЛЬНОГО ІСТОРИКО-ЕТНОГРАФІЧНОГО «ПЕРЕЯСЛАВ»

Формування фондової колекції ікон Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» здійснювалось протягом усього періоду її існування.

Вишиті жіночі та чоловічі сорочки с. Болотня та с.Феневичі Іванківського району за матеріалами фондової колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав»

В фондовому зібранні Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав», зберігаються унікальні вишиті чоловічі та жіночі сорочки з Іванківського району Київської області, які демонструють кращі зразки узорної вишивки цього регіону та його особливості. Предмети зібрані з сіл Болотня та Феневичі.