20 БЕРЕЗНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОШНА

20 БЕРЕЗНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОШНА

Свято запроваджене у 2019 р. за ініціативою Музею борошна (м. Віттенбург, Німеччина) з метою вшанувати глобальне значення борошна як важливого і цінного продукту харчування, віддати данину поваги усім, хто пов’язаний з переробкою зерна та борошна – хліборобам, мірошникам, пекарям.

Дата обрана не випадково: 20 березня припадає на середину сонцестояння (день весняного рівнодення), яке коливається між 19 та 21 березня. У північній півкулі це ознака початку весни та час сівби, а у південній півкулі він представляє осінь та збирання врожаю.

Виробництво борошна є одним із найдавніших у світі. Продукти, виготовлені з борошна, здавна й до сьогодні є щоденною їжею для мільярдів людей. Це один з найважливіших продуктів харчування людства, який протягом тисячоліть забезпечував його виживання. У всіх частинах світу з борошна виготовляють смачні продукти, такі як хліб, булочки, печиво, тістечка, макарони. Сьогодні борошно є основним інгредієнтом багатьох страв, які становлять основу харчування для людей по всьому світу.

Всесвітній день борошна надає унікальну можливість відзначити значущість борошна і його незмінну важливість у культурі, історії, повсякденному житті, а також є чудовою нагодою об’єднати людей навколо спільного інтересу до їжі, обговорити актуальні питання, пов’язані з його виробництвом та споживанням, нагадати, чим є борошно та хліб для людей у всьому світі. У цей день проводяться різні заходи: семінари, лекції, кулінарні майстер-класи, тематичні екскурсії, присвячені значенню борошна в кулінарії, а також його впливу на здоров’я.

Для українців це свято має особливий сенс. Небагато є на світі таких країв як Україна, де хліборобство є способом життя й символом національної культури. Весь уклад життєдіяльності українців, їх праця, звичаї, відпочинок, ментальність споконвіку були обумовлені сільськогосподарськими циклами й хліборобськими традиціями. На території України вирощувати й переробляти зерно навчилися ще у VІІ тис. до н. е. Відтоді борошномельна техніка пройшла тривалий і складний шлях розвитку від примітивних знарядь первісної людини до сучасних механізованих млинів. Для подрібнення зерна поетапно застосовували зернотерки з розтирачами, кам’яні ступи, згодом жорна й ступи, що вручну приводилися в рух, пізніше стали будувати кінні, водяні та вітряні млини, за ними – парові та електричні. Більшість млинарських пристроїв представлена в музейних експозиціях Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав».

Борошно варте нашої поваги та подяки, а тому заслуговує на своє свято, щоб хоча б раз на рік вшанувати цей дивовижний продукт. А ще свято спонукає замислитися над тим, що ми вживаємо в їжу, і які зміни необхідно внести до свого раціону для підтримки здорового способу життя.

Провідний науковий співробітник Музею хліба                                                                                                Олена Жам