Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» створений постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів Української РСР від 13 березня 1979 року № 123 «Про оголошення комплексу пам’яток історії та культури м. Переяслава-Хмельницького Київської області державним історико-культурним заповідником» на базі комплексу пам’яток історії та культури м. Переяслава-Хмельницького Київської області.
Історичний календар. Події
26 травня 1648 року 15 тисяч козаків Богдана Хмельницького разом з кримськими татарами розгромили 18-тисячну польську армію Миколи Потоцького в битві під Корсунем. Ще до спалаху повстання проти польської шляхти, козаки на чолі з Хмельницьким вели переговори з коронним гетьманом про виведення з України урядових військ, збільшення кількості реєстрового козацтва та зрівняння його у правах зі шляхтою. Але поляки на такі умови не пристали і вирішили придушити повстання. Недооцінивши сили козацького війська, шляхтичі програли у битві під Жовтими Водами й відступили до Корсуня. Туди ж рушили й козаки разом з союзниками-татарами. У битві загинуло багато польського війська, а гетьмани М. Потоцький та М. Калиновський потрапили у полон. Завдяки цій перемозі українці знищили військові сили Речі Посполитої на українських землях та розгорнули масове національно-визвольне змагання.
День слов’янської писемності і культури встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.
24 травня відзначають Європейський день парків з метою охорони природних територій у 36 європейських країнах. Цього дня у 1909 році у Швеції було створено перший із дев’яти Національних парків, які згодом стали першими Європейськими Національними парками. З тих пір природні території, що охороняються, стали невід’ємною частиною природного і культурного надбання Європи.
Геній українського народу – Тарас Шевченко помер 10 березня (за старим стилем 26 лютого) 1861 року в Санкт-Петербурзі. Домовину з прахом поета було встановлено в церкві Св. Великомучениці Катерини. До слова, це не просто випадковість. Ім’я Катерина дороге було Кобзареві: матір і сестру звали Катерина, коханих жінок також – Катерина Піунова та казашка Катя. Як митець він прославив це ім’я, намалювавши картину «Катерина» та написавши поему «Катерина».
Багатство природи складають різні види тварин, рослин, грибів та мікроорганізмів. Чим більше їх різноманіття, тим досконаліша рівновага у природному середовищі. Людина в цій системі займає свою нішу та має надзвичайний вплив на інші ланки світової екосистеми. Внаслідок такого впливу деякі види флори і фауни зменшуються у своїй чисельності, зникають або перебувають на межі зникнення. На сьогодні темпи зникнення рідкісних видів є надзвичайно високими. Наприклад, за останні 400 років втрачено лише хребетних тварин близько 100 видів, приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин перебувають на межі зникнення.
21 травня 2018 року виповнюється 38 років з відкриття Музею М.М. БЕНАРДОСА у місті Переяславі-Хмельницькому.
У 1981 році світова громадськість широко відзначала, згідно з календарем пам'ятних дат ЮНЕСКО, 100-річчя винайдення дугової електрозварки Миколою Бенардосом.
Значний внесок у встановлення та відзначення цієї події здійснили співробітники Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. Ще у 70-х рр. ХХ ст. Вони зібрали відповідні документи, якими доказувалось, що визначний вітчизняний вчений, винахідник Микола Миколайович Бенардос першим здійснив зварювання металів.
Cтаття Олени та Олександра Колибенків «Єпископи Переяславля Руського»:
18 травня музейні працівники всього світу відзначають своє професійне свято.
День вишиванки в Україні у 2018 році припадає на 17 травня. Це – всеукраїнське, а з 2014 року – міжнародне свято, покликане зберегти вишиту сорочку як матеріальну та духовну спадщину українського народу. Українська вишиванка є унікальним явищем в плеяді національного вбрання європейців, вона вирізняється різними техніками вишивки (понад 300), крою, орнаментів. Разом з тим, вишиванка є не тільки традиційною частиною гардеробу українців, а нашим національним символом – символом боротьби за незалежність, символом нескореності, незламності духу, символом надії та любові.