Історичний календар. Події

6 червня 1768 року - початок Коліївщини

   6 червня 1768 року козацький загін Максима Залізняка з Холодного Яру під Чигирином вийшов у похід проти поляків. Так в Україні почалась Коліївщина – козацько-селянське національно-визвольне повстання в Правобережній Україні, спровоковане національним і релігійним гнітом українського населення в Речі Посполитій. Очолював це повстання запорожець Максим Залізняк, а його найближчим сподвижником став сотник уманської надвірної міліції Іван Гонта.

1 червня 1700 року відбулося освячення найвеличнішої пам’ятки Переяслава – Вознесенського собору

Більше трьох століть підноситься над древнім Переяславом Свято Вознесенський собор. Разом із дзвіницею він є візитівкою міста. У 1695 році гетьман України Іван Мазепа освячує нове, вільне місце для побудови Вознесенського собору і за 5 років споруджує величний, кам’яний храм, який до сьогодні домінує над містом, звеличуючи і прикрашаючи його. Із будівництвом собору, а пізніше ансамблю Вознесенського монастиря, відбулося переміщення історичного центру міста. Від часу заснування Переяслава і до кінця ХVІІ ст. історичним центром міста була площа, яка знаходилася на території дитинця, на княжому дворі. Після спорудження Свято Вознесенського собору навколо нього починає формуватися новий історичний центр Переяслава. Красивий силует храму видно здалеку при під’їзді до міста з будь-якого боку. Принцип композиції Вознесенського собору – об’єднання навколо високої башти цілої групи інших архітектурних деталей – типовий для українських культових споруд ХVІІ століття.

1 червня 1999 року Переяслав-Хмельницькому державному історико-етнографічному заповіднику було надано статус національного

Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав» створений постановою ЦК КПУ і Ради Міністрів Української РСР від 13 березня 1979 року № 123 «Про оголошення комплексу пам’яток історії та культури м. Переяслава-Хмельницького Київської області державним історико-культурним заповідником» на базі комплексу пам’яток історії та культури м. Переяслава-Хмельницького Київської області.

26 травня - 370 років битві під Корсунем

26 травня 1648 року 15 тисяч козаків Богдана Хмельницького разом з кримськими татарами розгромили 18-тисячну польську армію Миколи Потоцького в битві під Корсунем. Ще до спалаху повстання проти польської шляхти, козаки на чолі з Хмельницьким вели переговори з коронним гетьманом про виведення з України урядових військ, збільшення кількості реєстрового козацтва та зрівняння його у правах зі шляхтою. Але поляки на такі умови не пристали і вирішили придушити повстання. Недооцінивши сили козацького війська, шляхтичі програли у битві під Жовтими Водами й відступили до Корсуня. Туди ж рушили й козаки разом з союзниками-татарами. У битві загинуло багато польського війська, а гетьмани М. Потоцький та М. Калиновський потрапили у полон. Завдяки цій перемозі українці знищили військові сили Речі Посполитої на українських землях та розгорнули масове національно-визвольне змагання.

24 травня – День слов’янської писемності і культури

День слов’янської писемності і культури встановлений в Україні «…на підтримку ініціативи органів державної влади, Національної академії наук України, громадських і релігійних організацій та враховуючи історичне та просвітницьке значення спадщини слов'янських первоучителів у здобутку національної культури…» згідно з Указом Президента України «Про День слов'янської писемності і культури» від 17 вересня 2004 р. № 1096/2004. Відзначається щорічно 24 травня в день вшанування пам'яті святих рівноапостольних Кирила і Мефодія.

Європейський день парків

24 травня відзначають Європейський день парків з метою охорони природних територій у 36 європейських країнах. Цього дня у 1909 році у Швеції було створено перший із дев’яти Національних парків, які згодом стали першими Європейськими Національними парками. З тих пір природні території, що охороняються, стали невід’ємною частиною природного і культурного надбання Європи.

22 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕПОХОВАННЯ Т. Г. ШЕВЧЕНКА

Геній українського народу – Тарас Шевченко помер 10 березня (за старим стилем 26 лютого) 1861 року в Санкт-Петербурзі. Домовину з прахом поета було встановлено в церкві Св. Великомучениці Катерини. До слова, це не просто випадковість. Ім’я Катерина дороге було Кобзареві: матір і сестру звали Катерина, коханих жінок також – Катерина Піунова та казашка Катя. Як митець він прославив це ім’я, намалювавши картину «Катерина» та написавши поему «Катерина».

22 травня – Міжнародний день біологічного різноманіття

Багатство природи складають різні види тварин, рослин, грибів та мікроорганізмів. Чим більше їх різноманіття, тим досконаліша рівновага у природному середовищі. Людина в цій системі займає свою нішу та має надзвичайний вплив на інші ланки світової екосистеми. Внаслідок такого впливу деякі види флори і фауни зменшуються у своїй чисельності, зникають або перебувають на межі зникнення. На сьогодні темпи зникнення рідкісних видів є надзвичайно високими. Наприклад, за останні 400 років втрачено лише хребетних тварин близько 100 видів, приблизно 22 тисячі видів рослин і тварин перебувають на межі зникнення.

21травня – день відкриття Музею М. М. Бенардоса

21 травня 2018 року виповнюється 38 років з відкриття Музею М.М. БЕНАРДОСА  у місті Переяславі-Хмельницькому.

У 1981 році світова громадськість широко відзначала, згідно з календарем пам'ятних дат ЮНЕСКО, 100-річчя винайдення дугової електрозварки Миколою Бенардосом.

Значний внесок у встановлення та відзначення цієї події здійснили співробітники Інституту електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України. Ще у 70-х  рр. ХХ ст. Вони зібрали відповідні документи, якими доказувалось, що визначний вітчизняний вчений, винахідник Микола Миколайович Бенардос першим здійснив зварювання металів.