Травень багатий на свята і вихідні дні. Яскравою намистиною у низці травневих святкувань виглядає День вишиванки. Це одне з небагатьох свят не державного та не релігійного характеру. Простий флешмоб студентів перетворився на могутній патріотичний рух серед українців усього світу. Мета свята — нагадати, що вишиванка є своєрідним унікальним кодом українського етносу з зашифрованими оберегами, символами та знаками.
Історичний календар. Події
18 травня 1944 року розпочалася операція з депортації кримських татар. У цей день вшановують пам'ять жертв цього злочину (під час головної хвилі депортації 18-20 травня було виселено 180 014 осіб), а також відзначають його як День боротьби за права кримськотатарського народу.
У Музеї Заповіту Т. Г. Шевченка є священна кімната: покої для гостей, в яких зупинявся Тарас Григорович Шевченко, перебуваючи в гостях у господаря цього будинку – Андрія Йосиповича Козачковського.
У 2019 р. виповнюється 50 років як колекцію вітряних млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини поповнили вітряки з с. Горбані Переяслав-Хмельницького р-ну Київської обл., с. Попівка Хорольського р-ну Полтавської обл., с. Ліски Менського р-ну Чернігівської обл.
19–21 жовтня 1947 року почалося масове вивезення населення Західної України до Сибіру. Після завершення радянсько-німецької війни Українська повстанська армія боролася проти радянських владних структур. Занепокоєне складною ситуацією в Західній Україні, політичне керівництво СРСР постійно шукало нові форми нейтралізації повстанського руху.
Чорнобиль… Раніше це слово асоціювалося зі спокоєм і красою, а тепер зі смертю, скаліченими долями, довічним болем…
Патетична лінія Шевченкової поезії 1845 р. вивершується безсмертним «Як умру, то поховайте…», написаним у Переяславі хворим поетом у ніч з 24 на 25 грудня 1845 р., – однією з перлин світової політичної поезії, що увійшла не тільки до історії літератури, а й до свідомості українського народу, і яка відома з 1867 року під заголовком «Заповіт».
І Сковородинівські читання були проведені 4 грудня 1984 року. Вони відбулись під організаційною відповідальністю Переяслав-Хмельницького історико-культурного заповідника, Інституту філософії АН УРСР, Інституту літератури АН УРСР.
Меморіальний музей Г. С. Сковороди відкрито в Переяславі-Хмельницькому 28 листопада 1972 року з нагоди відзначення 250-річчя від дня народження філософа.
Джерело: ПЕРЕЯСЛАВІКА: Наукові записки Національного історико-етнографічногозаповідника «Переяслав»: Збірник наукових статей. – 2017. – Випуск 12 (14). – С. 234–243.