Вознесенський собор у м. Переяславі є яскравою архітектурною пам’яткою національного значення, збудованою упродовж 1695–1700 років у стилі українського бароко на кошти гетьмана Івана Мазепи. На початку ХVІІІ ст. собор отримав статус головної кафедри Переяславської єпархії.
Історичний календар. Події
Інтерес до вивчення минулого об'єднує широку когорту дослідників, як тих, що мають професійний інтерес, так і аматорів. Краєзнавство як напрямок наукових студій є найбільш доступною практикою реалізації пошукових завдань, які насамперед спрямовані на віднайдення історичної інформації.
Аварія на Чорнобильській атомній електростанції, що сталася 26 квітня 1986 року, увійшла в історію України як одна з найтяжчих трагедій XX століття. Ця чорна дата провела у людській свідомості болісну межу, яка розділила життя на до – і після чорнобильське.
30 грудня 1616 року в Києві у друкарні Києво-Печерської лаври надрукували першу книгу – «Часослов» (першими центрами друкарства в Україні були Острог і Львів). Над книгою працювали архімандрит Єлисей Плетенецький та Захарія Копистенський, автор гравюр – Памво Беринда. Книга містить тексти з Біблії та Псалтиря, та її особливістю стали пісноспіви Антонію і Феодосію Печерським, княгині Ользі, князю Володимиру, Борису і Глібу, київським митрополитам Петру і Олексію. Друк книги дозволяв стандартизувати рівень освіти та зробити її більш масовим явищем. «Часослов» вийшов накладом 100 примірників, а це було дуже багато, бо в той час більшість книг були рукописними. «Часослов» став головною книгою для священнослужителів, а згодом – пам’яткою історії української мови, зокрема релігійного стилю. Також збереглися історичні свідчення, що «Часослов» довго виконував функції підручника.
В Україні є чимало місць, з якими пов’язані пам’ятні дати й славні сторінки історії нашого народу. Але лише древній Переяслав увібрав у себе масштабність століть: епоху Київської Русі й козацьку добу. Це в нашому Переяславі зафіксована перша письмова згадка «Україна» 1187 р. (Іпатієвський літопис), це в 1630 р. під Переяславом під гетьмануванням Тараса Федоровича (Трясила) було розбито польське військо, чим примусили С. Конецьпольського підписати угоду в Переяславі. Це тут давали клятву на вірність своєму народу українські гетьмани й підписувалися документи великої історичної значимості. Це Переяславська земля надихала геніального поета України Тарас Григоровича Шевченка до написання своїх славетних творів. Саме в Переяславі 25 грудня 1845 р. Тарас Григорович пише одину із найвидатніших своїх поезій – безсмертний «Заповіт» («Як умру, то поховайте»).
Визначним досягненням у розвитку музейної справи на Переяславщині є відкриття 28 листопада 1972 р. Меморіального музею Г. С. Сковороди в м. Переяславі з нагоди відзначення 250-річчя від дня народження філософа.
У жовтні 2020 року виповнюється 50 років як перших відвідувачів прийняла одна з найцінніших у переяславському скансені пам’ятка сакральної архітектури – Церква святого Георгія із с. Андруші Переяслав-Хмельницького району Київської області (раніше Переяславського повіту Полтавської губернії).
14 жовтня – Покрова Пресвятої Богородиці, свято православної церкви, встановлене на честь події, що сталася 910 року в Константинополі. Місту загрожували вороги, тому люди, які знаходилися у Влахернському храмі, всю ніч щиро молилися про захист. Під ранок їм з’явилася Божа Матір з багатьма святими, вона простягла своє біле покривало (омофор) над християнами зі словами молитви про спасіння світу. Вороги не могли більше побачити цих людей і відступили. Місто було врятоване. Ідея покровительства Богородиці і є суттю свята.
Щорічне професійне свято працівників сфери охорони здоров’я в Україні було встановлене у червні 1994 р. й традиційно відзначається у третю неділю червня.
Филон Джалалій (Джеджалій) – наказний гетьман під час Берестецької битви 18 (28) червня – 30 червня (10 липня) 1651 р.
Вивчення козацької старшини Кропивнянського козацького полку вимагає звернення до тих осіб, які прославили себе під час Національної революції українського народу 1648–1657 рр. У когорті славних полковників Б. Хмельницького виділяється кропивнянський полковник Филон Джалалій – однин з найближчих сподвижників гетьмана. У джерелах зустрічаємо різноманітні інтерпретації його прізвища – Джалалій, Джеджелій, Джеджалій, Жежель, Джеджалик, Джупай, Джулай.