Історичний календар. Події

«КОБЗАР» Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1860 Р. ІЗ ДАРЧИМ НАПИСОМ РОДИНІ КОЗАЧКОВСЬКИХ

23 січня 1860 р. вийшло третє й останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка.

УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!

Весною 1947 р. у Переяславі була створена організація «Союз вільних українців», засновниками якої були переяславці студент 1-го курсу фізичного факультету Київського державного університету ім. Тараса Шевченка – Юрій Гайдук, учень 9-го класу міської школи № 1 Олег Іващенко та кілька старшокласників 1-ї і 2-ї шкіл. Поступово переяславська організація зростала. Відомі імена Раїси Гайдук та Володимира Кондеса.

РІЗДВО: ОБИРАЄМО ДАТУ

Календарями називаються системи обліку часу, в основі яких лежить періодичність руху космічних тіл (Землі, Місяця і Сонця), що дає видимі людям добу, місяць і рік.

ЕРА ВІД «РІЗДВА ХРИСТОВОГО»

Кожна система обліку часу потребує якогось початкового моменту, від якого здійснюється відлік років. Це т. зв. ера (від лат «aera» – число, цифра – мається на увазі початкове число).

«ЗАПОВІТУ» ТАРАСА ШЕВЧЕНКА – 177 РОКІВ

Нині україноцентрична спільнота прислухається до ідейних заповітів Т. Шевченка, що є важливим фактором у російсько-українській війні, де інформаційне випередження сприяє переможним крокам до визволення. Якраз у 177-му річницю з дня написання твору «Як умру, то поховайте…» Т. Шевченком доцільно повернутися до питання виконання переяславського заповіту Т. Шевченка.

14 ГРУДНЯ – ДЕНЬ ВШАНУВАННЯ УЧАСНИКІВ ЛІКВІДАЦІЇ НАСЛІДКІВ АВАРІЇ НА ЧАЕС

14 грудня в Україні відзначається День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Цей день був затверджений Указом Президента № 945/2006  від 10 листопада 2006 року « … З метою гідного відзначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та на підтримку ініціативи громадських організацій і Міністерства праці та соціальної політики України п о с т а н о в л я ю:    

9 ГРУДНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЖЕРТВ ЗЛОЧИНІВ ГЕНОЦИДУ

З метою вшанування пам’яті людей, які стали жертвами геноциду та для запобігання подібних злочинів у майбутньому 9 грудня 1948 р. Генеральною асамблеєю ООН була ухвалена Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього.

НИЩЕННЯ ДУХОВНИХ ОСНОВ РЕПЕРТУАРНОГО ПЛАНУ КОЛЕКТИВІВ ХОРОВОГО СПІВУ, КАПЕЛ БАНДУРИСТІВ, ОПЕРНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНИ 20-50-х рр. ХХ ст.

Спогади, Китастого Г. Т. як очевидця подій від 20-х рр. ХХ ст., правдиво відображають ціле направлену тоталітарну репертуарну політику в мистецьких закладах новоствореної Української РСР. Це було нещадне вихолощення традиційного розвитку пісенної народної творчості.

ДО 50-РІЧЧЯ МУЗЕЄФІКАЦІЇ ВОДЯНОГО МЛИНА З С. ГАМАЛІЇВКИ

П’ятдесят років тому, у 1972 р., колекція млинів Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини поповнилася водяним млином із с. Гамаліївка Шосткинського р-ну Сумської обл.

13 ЛИСТОПАДА Т. ШЕВЧЕНКО У ПЕРЕЯСЛАВІ НАПИСАВ ПОЕМУ «НАЙМИЧКА»

Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.