Історичний календар. Події

13 ЛИСТОПАДА Т. ШЕВЧЕНКО У ПЕРЕЯСЛАВІ НАПИСАВ ПОЕМУ «НАЙМИЧКА»

Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.

19 СЕРПНЯ 1845 Р. – ВЕЧІРКА У А. КОЗАЧКОВСЬКОГО З НАГОДИ ПЕРШОГО ПРИЇЗДУ Т. ШЕВЧЕНКА НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНУ

19 серпня 1845 року А.  Козачковський влаштував урочисту вечірку на честь першого приїзду Т. Шевченка до Переяслава.

ЧЕТВЕРТИЙ ПРИЇЗД Т. ШЕВЧЕНКА НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНУ

Улітку 1859 р. Т. Шевченко знову побував в Україні та на Переяславщині, відвідавши свого друга А. Козачковського у червні та в серпні.

162 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ ПЕРЕПОХОВАННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Восени 1859 року Тарас Шевченко  востаннє відвідав Україну. Повернувшись до Петербурга, він почав часто хворіти. Взимку 1861 року його провідав  Микола Лєсков – російський письменник. Тарас Григорович довго розпитував того про Варшавську залізницю й Київське шосе, зауваживши: «Та коли б швидше ходили поштові екіпажі, не доїдеш живим на цих клятих перекладних, а їхати треба – помру я тут неодмінно, якщо залишуся».

18 ТРАВНЯ 1993 РОКУ У ПЕРЕЯСЛАВІ ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ГЕРОЯМ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»

«Слово о полку Ігоревім» є однією з найдавніших літературних пам’яток, вірогідно, кінця ХІІ ст., у основу якої покладені драматичні події із життя новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. Невідомий автор відобразив у своєму творі історичні події у художньому стилі, а візуалізувати цю подію у пластиці на території Переяслава взявся відомий скульптор, член Національної спілки художників України Ігор Семенович Зарічний (1936–2020). Автором ідеї будівництва пам’ятника був директор Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника (нині – Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав») Михайло Іванович Сікорський (1923–2011), який вважав, що між «Словом» і Переяславом існує зв’язок.

ПЕРЕНЕСЕННЯ МОЩЕЙ БЛАГОВІРНИХ КНЯЗІВ БОРИСА І ГЛІБА

Борис і Гліб (у хрещенні Роман і Давид) – перші руські християнські святі. За літописною версією вони були вбиті братом Святополком у ході міжусобної боротьби за владу, яка розгорілася після смерті їхнього батька Володимира Святославича.

ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ УКРАЇНЦІВ, ЯКІ РЯТУВАЛИ ЄВРЕЇВ ПІД ЧАС ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

14 травня Україна втрете на державному рівні вшановує пам’ять тих, хто ризикуючи власним життям рятував євреїв від неминучої смерті під час Другої світової війни. Цей пам’ятний день прийнятий Постановою Верховної Ради України від 2 лютого 2021 р. Україна входить у п’ятірку світових держав за кількістю героїв-рятівників євреїв, жертв Голокосту. На знак поваги та вдячності людям, які за національністю не були євреями, але рятували євреїв, державою Ізраїль впроваджене звання «Праведник народів світу», їх імена увічнені на Горі Пам’яті в Єрусалимі. За останніми даними цим званням відзначені понад 2,6 тис. громадян України. Насправді, рятівників євреїв набагато більше, тисячі з них залишаються невідомими, а їх подвиг невизнаним.

10 ТРАВНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ВІТРЯКА

Це свято почали відзначати на початку 2000-их років у Нідерландах. Згодом воно поширилося на інші країни. Цей день присвячений енергетиці вітру і популяризації використання вітрової енергії для виробництва електроенергії та зменшення викидів вуглецю в атмосферу. Міжнародний день вітряка нагадує про необхідність переходу до використання екологічно чистих технологій і виробництва енергії для забезпечення сталого розвитку нашої планети.

9 ТРАВНЯ – ДЕНЬ ПЕРЕМОГИ НАД НАЦИЗМОМ У ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ

8 травня 1945 р. був підписаний Указ Президії Верховної Ради СРСР, що оголошував 9 травня «Днем всенародного торжества – святом Перемоги» та неробочим днем.

Т. ШЕВЧЕНКО ТА АЛЬМАНАХ «ЛАСТОВКА»

27 квітня 1841 р.( за с. ст.) цензор П. Корсаков підписав квиток на випуск у світ альманаху «Ластовка» Є. Гребінки з творами Т. Шевченка.