Історичний календар. Події

ВШАНУВАННЯ СВЯТИХ СТРАСТОТЕРПЦІВ БОРИСА І ГЛІБА НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ

24 липня 1015 року, у неділю, на березі струмка, з якого починається ріка Альта (територія сучасного міста Бориспіль), було вбито князя Бориса. Разом з братом Глібом вони стали жертвами боротьби за владу, яка розгорілася після смерті їхнього батька Володимира Святославича. Борис і Гліб – перші святі на українських землях. Князь Борис має прямий стосунок до історичної Переяславщини, адже його вбивство сталося на території тодішнього Переяславського князівства.

Т. ШЕВЧЕНКО ТА АЛЬМАНАХ «ЛАСТОВКА»

27 квітня 1841 р.( за с. ст.) цензор П. Корсаков підписав квиток на випуск у світ альманаху «Ластовка» Є. Гребінки з творами Т. Шевченка.

26 КВІТНЯ – МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ПАМ’ЯТІ ПРО ЧОРНОБИЛЬСЬКУ КАТАСТРОФУ

Чорнобиль – невеличке містечко на півночі України. Перші літописні відомості про нього належать до 1193 року. У 1923 році був утворений Чорнобильський район, а Чорнобиль стає районним центром.

22 КВІТНЯ – ДЕНЬ ВИКУПУ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА З КРІПАЦТВА

186 роки тому 22 квітня 1838 р. за с. ст. Карл Брюллов викупив за 2,5 тис. рублів асигнаціями Тараса Шевченка з кріпацтва. Ця сума на той час була еквівалентна 45 кг чистого срібла.

18 КВІТНЯ 1840 Р. (ЗА С. СТ.) – ПЕРШЕ ВИДАННЯ «КОБЗАРЯ» Т. Г. ШЕВЧЕНКА

«Ся маленька книжечка відразу відкрила немов новий світ поезії, вибухла мов джерело чистої, холодної води, заясніла невідомою досі в українському письменстві ясністю, простотою і поетичною грацією вислову», – писав Іван Франко.

20 БЕРЕЗНЯ ВІДЗНАЧАЄТЬСЯ ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОШНА

Свято запроваджене у 2019 р. за ініціативою Музею борошна (м. Віттенбург, Німеччина) з метою вшанувати глобальне значення борошна як важливого і цінного продукту харчування, віддати данину поваги усім, хто пов’язаний з переробкою зерна та борошна – хліборобам, мірошникам, пекарям.

Меморіальна дошка «Небесній сотні» в екстер’єрі Храму Воскресіння Христового

ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

20 лютого в нашій державі вшановується подвиг Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 р.- лютий 2014 р.), захищаючи право України на європейське майбутнє.

«КОБЗАР» Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1860 Р. ІЗ ДАРЧИМ НАПИСОМ РОДИНІ КОЗАЧКОВСЬКИХ

23 січня 1860 р. вийшло третє й останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка з присвятою письменниці Марко Вовчок, надрукованого коштами Платона Симиренка. Платон Симиренко, відомий в Україні цукрозаводчик і меценат, виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Видання було значно повніше за попередні: сюди увійшло 17 творів Шевченка. Ця редакція «Кобзаря» зустріла в С.-Петербурзі серйозні перешкоди з боку цензури й лише завдяки заступництву міністра народної освіти Є. Ковалевського була видана.

ШЕВЧЕНКО ЗАПОВІВ: «ПОХОВАЙТЕ МЕНЕ НА ВКРАЇНІ МИЛІЙ» (178 РОКІВ ВІД ДНЯ НАПИСАННЯ «ЗАПОВІТУ»)

Твір «Як умру, то поховайте…» Т. Шевченко написав у садибі переяславського лікаря Андрія Йосиповича Козачковського 25 грудня 1845 р., якраз на Різдво.

162 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ ПЕРЕПОХОВАННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Восени 1859 року Тарас Шевченко  востаннє відвідав Україну. Повернувшись до Петербурга, він почав часто хворіти. Взимку 1861 року його провідав  Микола Лєсков – російський письменник. Тарас Григорович довго розпитував того про Варшавську залізницю й Київське шосе, зауваживши: «Та коли б швидше ходили поштові екіпажі, не доїдеш живим на цих клятих перекладних, а їхати треба – помру я тут неодмінно, якщо залишуся».