Історичний календар. Події

Меморіальна дошка «Небесній сотні» в екстер’єрі Храму Воскресіння Христового

ПАМ’ЯТІ ГЕРОЇВ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

20 лютого в нашій державі вшановується подвиг Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя під час Революції гідності (листопад 2013 р.- лютий 2014 р.), захищаючи право України на європейське майбутнє.

«КОБЗАР» Т. Г. ШЕВЧЕНКА 1860 Р. ІЗ ДАРЧИМ НАПИСОМ РОДИНІ КОЗАЧКОВСЬКИХ

23 січня 1860 р. вийшло третє й останнє прижиттєве видання «Кобзаря» Т. Шевченка з присвятою письменниці Марко Вовчок, надрукованого коштами Платона Симиренка. Платон Симиренко, відомий в Україні цукрозаводчик і меценат, виділив для видання «Кобзаря» 1100 рублів. Видання було значно повніше за попередні: сюди увійшло 17 творів Шевченка. Ця редакція «Кобзаря» зустріла в С.-Петербурзі серйозні перешкоди з боку цензури й лише завдяки заступництву міністра народної освіти Є. Ковалевського була видана.

ШЕВЧЕНКО ЗАПОВІВ: «ПОХОВАЙТЕ МЕНЕ НА ВКРАЇНІ МИЛІЙ» (178 РОКІВ ВІД ДНЯ НАПИСАННЯ «ЗАПОВІТУ»)

Твір «Як умру, то поховайте…» Т. Шевченко написав у садибі переяславського лікаря Андрія Йосиповича Козачковського 25 грудня 1845 р., якраз на Різдво.

22 ЛИСТОПАДА У ПЕРЕЯСЛАВІ Т. ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ПРИСВЯТУ ДО ПОЕМИ «ЄРЕТИК»

Для Т. Г. Шевченка завжди були небайдужими долі всіх поневолених народів, особливо слов’янських. А питанням слов’янської єдності на той час цікавились передові особистості багатьох країн. 

18 ЛИСТОПАДА У ПЕРЕЯСЛАВІ Т. ШЕВЧЕНКО НАПИСАВ ПОЕМУ «КАВКАЗ»

18 листопада 1845 р. у Переяславі Тарас Шевченко написав поему «Кавказ», присвячену своєму другові Якову де Бальмену, який ілюстрував його ранні твори. Слід підкреслити, що дружні взаємини, які встановилися між де Бальменом і Шевченком не були приємною випадковістю. Вони були підготовлені популярністю творів Шевченка та перебуванням де Бальмена в місцях, оспіваних поетом. Цьому сприяло й те, що обидва були обдарованими митцями.

13 ЛИСТОПАДА Т. ШЕВЧЕНКО У ПЕРЕЯСЛАВІ НАПИСАВ ПОЕМУ «НАЙМИЧКА»

Наприкінці жовтня 1845 р. Т. Шевченко вдруге приїздить до А. Козачковського. Творча продуктивність поета в цей час вражає. З-під його пера за нетривалий час вийшли такі шедеври, як написані у Переяславі поеми «Наймичка» (13 листопада), «Кавказ» (18 листопада), присвята до поеми «Єретик» (22 листопада), у В’юнищі – вірш «І мертвим, і живим…» (14 грудня), «Холодний Яр» (17 грудня), «Давидові псалми» (19 грудня), «Маленькій Мар’яні» (20 грудня), «Минають дні, минають ночі» (21 грудня), «Три літа» (22 грудня) і «Заповіт», написаний знову у Переяславі (25 грудня). Цю найпродуктивнішу пору в житті поета називають Переяславською осінню.

19 СЕРПНЯ 1845 Р. – ВЕЧІРКА У А. КОЗАЧКОВСЬКОГО З НАГОДИ ПЕРШОГО ПРИЇЗДУ Т. ШЕВЧЕНКА НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНУ

19 серпня 1845 року А.  Козачковський влаштував урочисту вечірку на честь першого приїзду Т. Шевченка до Переяслава.

ЧЕТВЕРТИЙ ПРИЇЗД Т. ШЕВЧЕНКА НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНУ

Улітку 1859 р. Т. Шевченко знову побував в Україні та на Переяславщині, відвідавши свого друга А. Козачковського у червні та в серпні.

162 РІЧНИЦЯ ВІД ДНЯ ПЕРЕПОХОВАННЯ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Восени 1859 року Тарас Шевченко  востаннє відвідав Україну. Повернувшись до Петербурга, він почав часто хворіти. Взимку 1861 року його провідав  Микола Лєсков – російський письменник. Тарас Григорович довго розпитував того про Варшавську залізницю й Київське шосе, зауваживши: «Та коли б швидше ходили поштові екіпажі, не доїдеш живим на цих клятих перекладних, а їхати треба – помру я тут неодмінно, якщо залишуся».

18 ТРАВНЯ 1993 РОКУ У ПЕРЕЯСЛАВІ ВІДБУЛОСЯ УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ ПАМ’ЯТНИКА ГЕРОЯМ ЛІТЕРАТУРНОГО ТВОРУ «СЛОВО О ПОЛКУ ІГОРЕВІМ»

«Слово о полку Ігоревім» є однією з найдавніших літературних пам’яток, вірогідно, кінця ХІІ ст., у основу якої покладені драматичні події із життя новгород-сіверського князя Ігоря Святославича. Невідомий автор відобразив у своєму творі історичні події у художньому стилі, а візуалізувати цю подію у пластиці на території Переяслава взявся відомий скульптор, член Національної спілки художників України Ігор Семенович Зарічний (1936–2020). Автором ідеї будівництва пам’ятника був директор Переяслав-Хмельницького державного історико-культурного заповідника (нині – Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав») Михайло Іванович Сікорський (1923–2011), який вважав, що між «Словом» і Переяславом існує зв’язок.