Свида Василь Іванович – заслужений діяч мистецтв України (1957), педагог, один із засновників закарпатської школи скульптури, народився 22 жовтня 1913 р. в с. Пацканьово Ужгородського р-ну Закарпатської обл. Виховувався в багатодітній родині. Закінчив три класи церковної народної школи в рідному селі та однорічну господарську школу верховинського і полонинського господарства в с. Нижні Ворота. Основи фахової освіти здобув у художньо-ремісничій школі в с. Ясіня під керівництвом відомого чеського художника-живописця і різьбяра В. Фуліка. По закінченню школи в 1934 р. В. Свида працював різьбярем у приватних майстернях І. Павлишинця та А. Демчика в Ужгороді, оздоблюючи дерев’яною різьбою сільські церкви. Також виконував роботи за ескізами провідного художника Закарпаття в галузі сакрального мистецтва Й. Бокшая.
У 1937 р. у пошуках роботи В. Свида виїхав до Чехословаччини. В м. Брно тривалий час працював в майстернях братів Котрбових, що займалися реставрацією та виконанням церковної скульптури. Саме там молодий художник почав удосконалювати набуті раніше навички різьблення по дереву, оволодів прийомами різьблення круглої скульптури, ознайомився з технікою поліхромії у дерев’яній пластиці. Безпосереднім його наставником був молодший із братів – Герман Котрба, відомий скульптор і реставратор.
У 1945 р. Василь Свида повертається на батьківщину у рідне Закарпаття.
Перші свої роботи тарілки і скриньки В. Свида декорував геометричним орнаментом. Надалі майстер почав працювати над виготовленням фігурних композицій, першою з яких стала композиція «Поцілунок матері». Ця робота і наступні – «Гуцулка з конем», «Мати годує дитину», «Гуцульська родина» експонувалися у 1946 р. на обласній виставці творів закарпатських художників в Ужгороді. А також твір «Весна» з циклу «Пори року», який експонувався у 1947 р. на Ювілейній всесоюзній художній виставці принесли автору великий успіх. Йому вдалося увійти до числа перших членів Закарпатського відділення Спілки художників, яку очолив А. Ерделі.
Найважливішим матеріалом для В. Свиди назавжди залишилося дерево, в якому він втілював свої задуми. Митець також працював у інших матеріалах – теракоті, майоліці, гіпсі, а також у різних техніках – круглій скульптурі, барельєфі, контррельєфі. Серед відомих барельєфних робіт художника привертають увагу: «Гуцульська родина» (1946), «Весна», «Осінь» (1947), «Вранці» (1949).
У подальшому в своїй творчості майстер переходить від однофігурних композицій до все більш складних, багатофігурних творів, таких, як «Весною на полонину» (1954), «На полонину» (1959), «Одягають молоду. Весілля» (1964), «Весільна професія» (1966), «Повернення з полонини» (1967). Улюбленими темами митця були сцени з життя гуцулів, спогади дитинства про гірські полонини та кошари пастухів, відтворення певних історичних подій, що відбувалися за життя художника або у минулі часи.
У художніх напрацюваннях В. Свиди в пізніший період знайшли відображення скульптурні портрети, включені в жанрові композиції. Сюди відносяться такі відомі праці митця, як: «Знову в рідній хаті» (1976), «Моя Сім’я» (1983), «І. Чуса та В. Шорбан – герої Монреаля-67» (1975).
Вершиною творчості майстра став визначний за змістом і виконавчою майстерністю горельєф «В сім’ї єдиній» (1978-1982), за який він у 1983 р. був удостоєний Державної (нині – Національної) премії України ім. Т. Г. Шевченка.
Василь Свида брав участь у обласних, всеукраїнських, зарубіжних виставках, а також був постійним експонентом персональних та групових виставкових експозицій.
Роботи видатного закарпатського митця зберігаються у багатьох провідних музеях України та за кордоном.
У колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав» також зберігаються твори В. Свиди – це скульптури:«На оновленій землі» та «Лісоруби Закарпаття підписують стокгольмську відозву» (1977).
Творчу роботу Василь Свида поєднував з суспільно-політичною діяльністю та педагогічною роботою. Працював 30 років (1946–1976) в Ужгородському художньо-промисловому училищі на відділенні художньої обробки дерева. Декілька разів його обирали депутатом до Верховної Ради УРСР, до Закарпатської обласної та Ужгородської міської рад народних депутатів. Протягом десяти років (1951–1961) В. Свида очолював Закарпатську організацію Спілки художників України.
В. Свида подолав непростий, але цікавий творчий шлях – від простого різьбяра до професійного художника. Його творчість глибоко закорінена в народне мистецтво. Сам майстер говорив: «Люди! Бережіть народне мистецтво! Це скарб, якому нема ціни!».
В. І. Свида помер 19 квітня 1989 р., похований в Ужгороді на цвинтарі «Кальварія».
24 жовтня 2017 р. в Ужгороді на вулиці Івана Франка урочисто відкрили меморіальну дошку на будинку, де жив і працював видатний скульптор, народний художник України Василь Свида.
Використані матеріали за посиланням:
- Закарпатська академія мистецтв. URL: http://artedu.uz.ua/2205-svida-vasil-vanovich-1913-1989.html
- Небесник І. І. Творчість видатних художників Закарпаття: навч. посіб. Закарпатський художній ін-т, Ужгород, 2005. 76 с. іл.
- Художники Закарпаття. URL: https: //www.biblioteka.uz.ua/ painters/avtor.php?avtor=43.
Молодший науковий співробітник НДВ «Музей Заповіту Т. Г. Шевченка» Світлана Пригонюк
https://niez.com.ua/museums/entsyklopediia-zapovidnyka/istorychnyi-kalendar/%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96/3056-22-zhovtnya-1913-roku-narodivsya-vidomij-zakarpatskij-skulptor-rizbyar-vasil-ivanovich-svida.html#sigProId624d72f819